Біографія Анни Франк. Хто така Анна Франк?
Історія Анни Франк — одна з найвідоміших серед шести мільйонів євреїв, які загинули під час Голокосту. Її щоденник — це перше джерело знайомства багатьох людей з історією спроби нацистської Німеччини вбити всіх євреїв Європи під час Другої світової війни.
Ключові факти
-
1
Анна Франк та її сім’я провели два роки, переховуючись у таємній квартирі за колишнім офісом її батька в Амстердамі.
-
2
Родина Франків та ще четверо євреїв, які переховувалися разом із ними, були виявлені владою 4 серпня 1944 року.
-
3
Єдиним членом сім’ї Франків, який пережив Голокост, був батько Анни, Отто, який згодом доклав чимало зусиль, щоби щоденник його дочки був опублікований.
Хто така Анна Франк?
Анна Франк була німецькою дівчинкою та єврейською жертвою Голокосту, яка відома тим, що вела щоденник про свої переживання. Анна та її сім’я переховувалися протягом двох років, щоб уникнути нацистських переслідувань. Її записи про цей час були опубліковані в книзі Щоденник дівчинки.
Раннє дитинство
Вона народилася як Аннеліс Марі Франк 12 червня 1929 року у Франкфурті-на-Майні, Німеччина. Її батьками були Отто та Едит Франк.
Перші 5 років свого життя Анна жила зі своїми батьками та старшою сестрою Марґо у квартирі на околиці Франкфурта. Після приходу до влади нацистів у 1933 році Отто Франк утік до Амстердама в Нідерландах, де він мав ділові зв’язки. Решта сім’ї Франків невдовзі переїхала до нього, й Анна була останньою з родини, яка прибула в лютому 1934 року після перебування з бабусею та дідусем в Аахені.
Доля євреїв в Амстердамі
Доля сім’ї Франків та інших євреїв Амстердама була вирішена німецькою окупацією міста, яка почалася в травні 1940 року. На початку 1942 року німці розпочали підготовку до депортації євреїв із Нідерландів до центрів для знищення на сході. У той час вони вимагали, щоб усі голландські євреї були зосереджені в Амстердамі. Вони також вирішили інтернувати всіх неголландських євреїв у транзитному таборі Вестерборк. З Вестерборка німецька влада депортувала євреїв у центри для знищення Аушвіц-Біркенау та Собібор в окупованій німцями Польщі. Перший депортаційний ешелон із Вестерборка в Аушвіц-Біркенау вирушив 15 липня 1942 року. Ці депортації та ескалація антиєврейських заходів стривожили багатьох євреїв у Нідерландах, зокрема Франків.
У схованці
В першій половині липня 1942 року Анна та її сім’я переселилися в схованку. Згодом до них приєдналися ще четверо євреїв — Герман, Оґюст і Пітер ван Пельс, а також Фриц Пфефер. Два роки вони жили в таємній квартирі на вулиці Принсенґрахт, 263. Квартира містилася за офісами, де Отто Франк працював директором компанії. Анна називала схованку у своєму щоденнику Таємною прибудовою. Друзі та колеги Отто Франка, Йоганнес Клейман, Віктор Куґлер, Йоган Воскуйл, Беп Воскуйл, Ян Ґіс та М’єп Ґіс, допомогли підготувати схованку та з великим ризиком для власного життя таємно доставляли Франкам їжу та одяг.
Перебуваючи в схованці, Анна вела щоденник, в якому записувала свої страхи, надії та переживання.
Арешт і депортація
4 серпня 1944 року німецькі есесівці та поліція виявили схованку. Довгий час вважали, що влада зробила це, отримавши сигнал телефоном від анонімної особи. Але пізніша теорія полягає в тому, що німці виявили схованку випадково, розслідуючи повідомлення про те, що в будинку здійснювали незаконні роботи та махінації з продовольчими талонами.
Того дня сержант СС (гауптшарфюрер) на ім’я Карл Зільбербауер та двоє нідерландських поліціянтів заарештували Франків. 8 серпня ґестапо відправило сім’ю до транзитного табору Вестерборк. Через місяць, 3 вересня 1944 року, есесівці та поліція посадили Франків і ще чотирьох людей, які ховалися разом із ними, на поїзд, що прямував до Аушвіц-Біркенау в окупованій німцями Польщі. Це був останній ешелон із Вестерборка до Аушвіцу.
Через два дні поїзд із 1019 євреями прибув до Аушвіцу. Чоловіки та жінки були розділені. Всі мешканці Таємної прибудови були відібрані для примусової праці.
Як і іншим євреям, відібраним для роботи, жінкам із цього поїзда, зокрема Анні, Едит та Марґо, було зроблено татуювання з номерами ув’язнених. Записи із зазначенням їхніх точних номерів не збереглися. Хоча свідоцтво про смерть Анни Франк документує її переміщення між таборами, у ньому не вказано ідентифікаційного номера її татуювання.
На початку листопада 1944 року Анна та її сестра Марґо були переведені до концентраційного табору Берген-Бельзен на півночі Німеччини.
Доля родини Франків. Як померла Анна Франк?
Анна Франк померла в лютому або березні 1945 року, незадовго до того, як британські війська звільнили Берген-Бельзен 15 квітня 1945 року. Анна Франк померла у віці 15 років. Марґо Франк померла у віці 19 років, також у лютому або березні 1945 року. І Марґо, і Анна померли від тифу.
Есесівці також відібрали батьків Анни для праці. Мати Анни, Едит, померла в Аушвіці на початку січня 1945 року.
Тільки батько Анни, Отто, пережив війну. Він був звільнений з Аушвіцу радянськими військами 27 січня 1945 року. Пізніше Отто були передані записи Анни, які зберегла М’єп Ґіс, одна з нідерландських громадян, які переховували Франків. Отто Франк відіграв важливу роль у публікації щоденника своєї дочки. Щоденник Анни Франк — це перше, а іноді єдине джерело знайомства багатьох людей з історією Голокосту. Серед творів Анни Франк були також оповідання, казки та есеї.
Будинок, у якому переховувалися Франки в Амстердамі, надалі привертає велику аудиторію. Сьогодні він відомий як Будинок Анни Франк. У 2017 році його відвідало понад 1,2 мільйона людей.