Ернест Домбі

Батько Ернеста, Франтішек, був професійним музикантом, який гастролював із групою та часто був відсутній по кілька місяців поспіль. Вдома в Тепліце-Шанові, містечку в Судетській області на чехословацькому боці чехословацько-німецького кордону, мати Ернеста Емілія піклувалася про Ернеста та Елізабет (1927 р. н.), його молодшу сестру. Емілія також доглядала хвору бабусю дітей, Фрідеріку, доки та не померла в 1940 році з природних причин. Родині допомагали дядьки Ернеста по материнській лінії — Рудольф і Віктор.

1933–1939 роки. У жовтні 1938 року нацистська Німеччина окупувала Судетську область відповідно до Мюнхенської угоди. За кілька днів до окупації сім’я Ернеста втекла до Праги, де жив ще один його дядько. Вони пробули в Празі лише п’ять місяців, коли німці окупували місто в березні 1939 року.

1940–1944 роки. У вересні 1941 року німецька влада почала запроваджувати антиєврейські заходи в окупованій німцями Празі. Вони включали вимогу до євреїв старше 6 років носити жовтий знак «Зірка Давида», починаючи з вересня 1941 року. У жовтні 1941 року німецька влада депортувала дядька Ернеста, Рудольфа, і його сім’ю до Лодзького ґетто. У вересні 1942 року Ернеста та його сестру відправили до ґетто Терезієнштадт на північний захід від Праги. Вони залишалися ув’язненими там до жовтня 1944 року, коли Ернеста та Елізабет депортували до Аушвіца. З Аушвіца Ернеста перевезли до концентраційного табору Ґросс-Розен, а потім до Фрідланду, підтабору Ґросс-Розен. Там Ернесту довелося виконувати примусові роботи для німецької армії.

Радянська армія звільнила табір Фрідланд 9 травня 1945 року. Ернест вижив і деякий час жив у таборі для переміщених осіб Деґґендорф. Він возз’єднався з матір’ю, яка пережила Терезієнштадт. Вони іммігрували до Сполучених Штатів у липні 1946 року. Ернест служив в армії США та брав участь у Корейській війні. Він продовжив працювати у Поштовій службі Сполучених Штатів. Помер у 2003 році.

Сестра Ернеста Елізабет не вижила, як і його дядьки. Доля його батька невідома.