Томаш Елек

Томаш народився в єврейській родині, яка переїхала до Парижа, коли йому було 6 років. Через відверту критику батьком фашистського уряду та його належність до Угорської комуністичної партії родину вигнали з Угорщини в 1930 році. З допомогою батька, професора сучасних мов, Томаш швидко вивчив французьку та досяг успіхів у навчанні. Він мав особливий інтерес до поезії та музики.

1933–1939 роки. Батько Томаша часто виступав проти фашизму і був дуже стурбований, коли Гітлер став канцлером Німеччини в 1933 році. Неспокій батька пронизував сімейне життя Елеків. Томаш зосередився на навчанні та вступив до середньої школи Луї-ле-Ґран, однієї з найпрестижніших у Парижі. Він був засмучений, коли дізнався, що Угорщина, його рідна країна, запровадила антиєврейські закони.

1940–1944 роки. У 1940 році, коли німці окупували Францію, мати Томаша вступила до жіночої групи опору. Наслідуючи її приклад, Томаш у 1941 році приєднався до прогресивної студентської організації, а згодом, разом зі своїм братом Белою, долучився до групи збройного опору “Вільні стрільці й партизани”. Томаш брав участь у диверсійних акціях проти німців. Його група здійснила численні гранатометні обстріли та підпалила німецьку бібліотеку на Лівому березі Парижа. 28 липня 1943 року його підрозділ підірвав колону німецьких офіцерів і солдатів, убивши 600 осіб.

Заарештований 21 листопада 1943 року, Томаш був підданий тортурам і засуджений до смертної кари. 21 лютого 1944 року, у віці 19 років, його стратила нацистська розстрільна команда.