День Д

«День Д» відбувся 6 червня 1944 року. Це один із найвідоміших і найважливіших моментів військових дій США під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

6 червня 1944 року війська союзників розпочали військову операцію під кодовою назвою «Оверлорд». Того дня американські, британські та канадські війська перетнули Ла-Манш і висадилися на берегах Нормандії, Франція. До цих військ приєдналися військовослужбовці з багатьох інших країн, зокрема: Франції, Норвегії, Чехословаччини, Польщі, Нідерландів, Бельгії, Люксембургу, Греції, Австралії та Нової Зеландії. 

Сьогодні «Днем Д» зазвичай називають 6 червня 1944 року, дату початку операції «Оверлорд». Однак у військовій термінології «день Д» означає дату початку будь-якої військової операції.

«День Д» ознаменував відкриття фронту союзників у Західній Європі. Протягом наступних місяців західні союзники (на чолі з Великою Британією та Сполученими Штатами) вигнали німецькі війська з Франції та інших західноєвропейських країн. Зрештою, вони перейшли на територію Німеччини. У той же час Радянський Союз (також член альянсу союзників) боровся з німецькими військами зі сходу. Нацистська Німеччина беззастережно капітулювала 7–8 травня 1945 року, майже через рік після «Дня Д».   

Події «Дня Д» та Нормандської кампанії

Фото

Генерал Дуайт Д. Ейзенхауер з парашутистами 101-ї повітряно-десантної дивізії (Фото)

Генерал Дуайт Д. Ейзенхауер відвідує парашутистів 101-ї повітряно-десантної дивізії за кілька годин до їхнього стрибка в окуповану Німеччиною Францію («День Д»). 5 червня 1944 року.

Джерело:

• National Archives and Records Administration, College Park, MD

Операція «Оверлорд» була організована під загальним командуванням американського генерала Дуайта Д. Ейзенхауера, Верховного головнокомандувача експедиційних сил союзників. Британський генерал Бернард Монтґомері командував сухопутними військами, що висадилися в Нормандії. 

Під час операції 133 тисячі солдатів союзників висадилися на п’яти пляжах, що простягалися приблизно на 50 миль узбережжя Нормандії. Пляжі мали кодові назви (із заходу на схід): Юта, Омаха, Ґолд, Юнона та Меч. Війська США атакували пляжі Юта і Омаха, а британські й канадські підрозділи штурмували пляжі Ґолд, Юнона та Меч. У ніч перед висадкою понад 23 тисячі американських, британських і канадських десантників висадилися у Франції за німецькими оборонними лініями на парашутах і планерах. Початкове вторгнення забезпечували близько 195 тисяч службовців військово-морських сил і моряків торгового флоту, 7 тисяч суден та понад 11,5 тисяч літаків.

Спочатку німці під командуванням фельдмаршалів Ґерда фон Рундштедта та Ервіна Роммеля мали перевагу в бойовому розташуванні. Німецька 7-ма армія із шістьма дивізіями, в тому числі однією танковою, була готова захищати північний захід Франції від будь-яких сил вторгнення. Однак союзники мали перевагу у військово-морських та повітряних силах. Більше того, успішний обманний план союзників змусив німців повірити, що точка атаки буде далі на північ і схід, на узбережжі поблизу Кале та бельгійського кордону. Після початкової висадки німці повільно просувалися вперед, щоб зміцнити оборону Нормандії, на випадок, якщо союзники спробують відвернути увагу від більш масштабної атаки в іншому місці.

««Це день Д», — оголосила BBC о дванадцятій годині. «Це той самий день». Вторгнення почалося... Чи справді це початок довгоочікуваного визволення? Звільнення, про яке ми всі так багато говоримо, і яке все ще здається занадто гарним, занадто схожим на казку, щоб стати реальністю? Чи принесе нам перемогу цей 1944 рік? Ми ще не знаємо. Але там, де є надія, є життя. Це наповнює нас новою відвагою і робить нас знову сильними.»
—Анна Франк, запис у щоденнику від 6 червня 1944 року

До ночі 6 червня понад 150 тисяч військовослужбовців союзників прибули повітряним або морським шляхом на французьку землю. Війська союзників зазнали понад 10 тисяч втрат (вбитими, пораненими або зниклими безвісти), з яких 4400 підтверджено загиблими. Британські та канадські війська втратили близько 3700 осіб, а американські війська — близько 6600 осіб. Німецькі війська зазнали втрат від 4000 до 9000 чоловік.

У сам «День Д» союзники спочатку не змогли досягти запланованої мети — з’єднати плацдарми або просунутися вглиб країни на відстань 9 миль. Проте 11 червня війська союзників подолали німецький опір. Вони об’єднали пляжі вторгнення в один великий плацдарм. Але, незважаючи на військову перевагу союзників, німці протягом шести тижнів стримували війська союзників на своєму плацдармі, що повільно розширювався. Сьогодні ця битва широко відома як Битва за Нормандію. 

Визволення Франції союзниками

25 липня 1944 року, з початком операції «Кобра», війська союзників прорвалися з плацдарму в Нормандії поблизу міста Сен-Ло. Вони почали прибувати на північ Франції. До середини серпня війська союзників оточили та знищили значну частину німецької армії в Нормандії біля міста Фалез. 

Очолювані 3-тьою армією генерала Джорджа Паттона, союзники мчали через північну Францію. 25 серпня союзники звільнили Париж, причому французькі війська відіграли в цьому провідну роль. У вересні американські війська увійшли до Люксембургу, який на той час був анексований Німецьким Рейхом. 

Багато хто в Сполучених Штатах сподівався, що війна в Європі закінчиться до кінця 1944 року. Однак просування західних союзників сповільнилось. У середині грудня 1944 року нацистська Німеччина розпочала контрнаступ, який став відомим як Арденнська операція. Перемога союзників у Битві за Арденни стала вирішальною. Вона зрештою призвела до перемоги союзників у Другій світовій війні. 

Успіх «Дня Д» та операції «Оверлорд» виявився вирішальним для перемоги над нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. 

«День Д» і Голокост

До «Дня Д» нацистська Німеччина та її союзники і колабораціоністи вже вбили понад п’ять мільйонів європейських євреїв. 

Коли війська союзників висадилися на берег у «День Д», нацистська Німеччина та її союзники і колабораціоністи невпинно здійснювали масові вбивства європейських євреїв. За сотні кілометрів звідти нацистські німецькі та угорські службовці проводили операцію з масової депортації євреїв з Угорщини. З 15 травня по 9 липня 1944 року вони депортували 420 тисяч євреїв до табору смерті Аушвіц-Біркенау. Там нацистська влада вбила більшість цих людей у газових камерах.  

Сьогодні зрозуміло, що перемога союзників над нацистською Німеччиною була єдиним способом зупинити Голокост (1933–1945 роки). 

Нацистська влада продовжувала вбивати євреїв до останніх днів Другої світової війни. Але вторгнення союзників у Францію і подальші перемоги, ймовірно, врятували сотні тисяч євреїв у Західній і Центральній Європі від загибелі під час Голокосту. Коли союзні та радянські війська просувалися Європою проти нацистської Німеччини, вони натрапляли на концентраційні табори, масові поховання та інші місця нацистських злочинів, де нацисти та їхні союзники і колабораціоністи масово вбивали євреїв Європи. Хоча звільнення нацистських таборів не було основною метою військової кампанії союзників, американські, британські, канадські та радянські війська звільняли в’язнів з-під охорони СС, надавали допомогу вцілілим, і зібрали докази, які згодом були використані в судових процесах над воєнними злочинцями.