Нацистський расизм
Нацистські переконання та уявлення про расу визначали всі аспекти повсякденного життя та політики в нацистській Німеччині. Зокрема, нацисти прийняли хибну ідею про те, що євреї є окремою і неповноцінною расою. Це переконання відоме як расовий антисемітизм.
Сукупність нацистських переконань та ідей про расу іноді називають "нацистським расизмом" або "нацистською расовою ідеологією". Як і інші форми расизму, нацистський расизм ґрунтувався на упередженнях і стереотипах.
Нацисти спиралися на уявлення про расу, які були поширені на більшій частині Європи та Північної Америки. Однак специфіка нацистського расизму була екстремальною. Він ґрунтувався на трактуванні раси Адольфом Гітлером. У своїй книзі «Mein Kampf» (1925 р.) Гітлер пояснив свій расистський світогляд. Він ідеалізував расову чистоту і расову боротьбу. Після приходу нацистів до влади в Німеччині ці ідеї стали рушієм урядової політики. Ідеї Гітлера про расу дискредитували себе, оскільки вони були неправильні та аморальні.
Нацистський расизм призвів до переслідувань і масових убивств шести мільйонів євреїв і багатьох мільйонів інших людей.
Основна інформація про нацистський расизм
Адольф Гітлер і нацисти вважали, що світ поділений на окремі раси.
На думку нацистів, кожна раса мала свої особливості. Ці риси, на думку нацистів, передавалися від одного покоління до наступного. Вважається, що всі представники раси мають однакові успадковані якості. Ці особливості нібито визначали зовнішній вигляд, інтелект, креативність і силу раси.
Деякі раси, на думку нацистів, мали кращі якості, ніж інші. Відповідно до нацистських тверджень, раси з найкращими особливостями домінували над іншими расами.
Уявлення нацистів про арійську расу
Гітлер і нацисти ідентифікували німців як представників «арійської» раси. На думку нацистів, арійці були на вершині расової ієрархії. Ось чому нацисти називали німецьких арійців «расою панів».
Нацисти ідеалізували арійців як білявих, блакитнооких, атлетичних і високих. Нацистські пропагандистські плакати, фотографії та фільми показували людей, які відповідали цьому ідеалу. Однак багато людей, яких нацисти вважали арійськими німцями, не виглядали так. Наприклад, Адольф Гітлер мав каштанове волосся і був середнього зросту. Нацисти не переслідували і не вбивали людей виключно через колір волосся чи очей.
Нацисти вважали, що вони повинні захистити німців від нижчих рас. Щоб бути сильними, вони вважали, що повинні залишатися расово чистими. Для Гітлера та нацистів євреї були найбільшою загрозою арійської раси.
Нацистська расова дискримінація євреїв
Нацисти визначали євреїв за расою, а не за релігією. Вони стверджували, що євреї належать до окремої раси. Вони також стверджували, що євреї були нижчими за всі інші раси. Нацистське визначення євреїв включало людей, які не сповідували юдаїзм.
Гітлер і нацисти стверджували, що «єврейська раса» була особливо небезпечною. Вважалося, що вона експлуатувала та завдавала шкоди іншим расам. Тому нацисти називали євреїв «паразитичною расою». Зокрема, вони вважали євреїв паразитами, які знищують арійську расу. Через це хибне й упереджене переконання нацисти переслідували євреїв. Нацисти хотіли розділити євреїв і арійських німців. Вони намагалися змусити євреїв покинути Німеччину.
Невдалі спроби нацистів визначити та ідентифікувати расу
Нацисти намагалися використовувати науку для підтвердження своїх расових теорій. Для цього вони винаймали лікарів та інших вчених. Ці чиновники намагалися класифікувати людей за расами. Вони оцінювали та описували фізичні особливості людей, зокрема ніс, череп, очі та волосся.
Ці спроби класифікації не змогли підтвердити нацистські расові теорії. Насправді їхні зусилля показали, що людських істот неможливо науково класифікувати за расами. Людство просто занадто різноманітне за своєю природою. Однак ця реальність не зупинила нацистів. Вони навіть створили діаграми, щоб навчати людей расовій теорії.
Нацистська расова політика
Нацистський расизм визначав ставлення нацистів до людей у Німеччині. Особи, яких нацисти вважали арійцями, отримували вигоду від нацистської економічної та соціальної політики. Ті ж, кого нацисти вважали неарійцями (в тому числі євреї), переслідувалися і піддавалися дискримінації. Наприклад, Нюрнберзькі расові закони позбавили євреїв прав громадянства. Закони також забороняли так зване змішування рас. Крім того, нацисти проводили примусову стерилізацію певних груп людей, яких вони вважали неповноцінними. Ці процедури не дозволяли людям з інвалідністю, ромам та чорношкірим у Німеччині мати дітей.
Расова війна нацистів
Нацистська ідеологія, включаючи нацистський расизм, призвела до Другої світової війни (1939-1945).
Війна була частиною нацистської расової теорії. Нацисти вірили, що расам судилося воювати одна проти одної. Для них війна була способом арійської раси здобути землі та ресурси. Зокрема, нацисти хотіли завоювати території у Східній Європі. Вони планували домінувати, виселити або вбити людей, які там жили. Вони вважали, що арійські німці повинні контролювати ці землі, оскільки вони є нібито панівною расою. Нацисти називали цю територію "життєвим простором" (Lebensraum). Сподіваючись досягти цих цілей, нацисти вторглися і окупували більшу частину Східної Європи, починаючи з Польщі. В окупованій Східній Європі нацисти поводилися з особливою жорстокістю. Вони гнобили і вбивали цивільне населення по всьому регіону.
Голокост і нацистський расизм
Нацистський расизм призвів до масового вбивства шести мільйонів євреїв. Нацисти неправдиво стверджували, що євреї є нижчою расою. Вони також брехливо твердили, що всі євреї є екзистенційною загрозою для Німеччини і що вони повинні бути знищені. Керуючись цим расистським мисленням, нацисти здійснили геноцид європейських євреїв під час Другої світової війни. Цей геноцид називають Голокостом.
Ключові дати
Липень 1925 року
Виходить перший том книги Адольфа Гітлера «Mein Kampf»
Адольф Гітлер пише книгу під назвою Mein Kampf, перебуваючи у в’язниці за спробу повалити німецький уряд. Назва означає «моя боротьба». Ця книга є частково автобіографією та частково політичним маніфестом. Перший том вийшов у липні 1925 року у видавництві нацистської партії. Наступного року виходить другий том. У Mein Kampf Гітлер окреслює свій расистський, антисемітський світогляд. Ці ідеї складають основу нацистської ідеології. Вони мали смертельні наслідки після того, як Гітлер став канцлером Німеччини в 1933 році.
7 квітня 1933 року
Закон про відновлення професійної державної служби
У квітні 1933 року нацисти ухвалили свій перший національний антиєврейський закон. Цей закон називається «Закон про відновлення професійної державної служби». Він дозволяв уряду звільняти деяких державних службовців, включно з євреями й політичними опонентами. Нацисти стверджували, що закон зробить уряд надійнішим і ефективнішим. Насправді цей закон був чисткою. Це перша спроба нацистів виключити євреїв з економічного, соціального та політичного життя Німеччини.
14 липня 1933 року
Закон про стерилізацію
14 липня 1933 року нацистський режим Німеччини приймає закон про стерилізацію. Цей закон називався "Закон про запобігання народженню нащадків зі спадковими хворобами". Він дозволяв владі примусово стерилізувати німців з певними захворюваннями. Зокрема, закон поширювався на осіб, у яких діагностовано дев'ять захворювань, спричинених спадковими факторами, в тому числі спадкова глухота, спадкова сліпота і шизофренія. За цим законом нацисти стерилізували близько 400 тисяч осіб.