Нацистська антисемітська пропаганда

Нацистська Німеччина була суспільством, побудованим на певних переконаннях та уявленнях про расу. Цей набір ідей називають «нацистським расизмом» або «нацистською расовою ідеологією». Нацистська расова ідеологія не має реального підґрунтя. Як і інші форми расизму, нацистський расизм мав коріння в упередженнях.

Нацистська расова ідеологія базувалася на антисемітських, расистських ідеях Адольфа Гітлера. У своїй книзі «Mein Kampf» (1925 р.) Гітлер пояснив свій расистський світогляд. Він ідеалізував расову чистоту і расову боротьбу. Після приходу нацистів до влади в Німеччині ці ідеї стали рушієм урядової політики. Ідеї Гітлера про расу дискредитували себе, оскільки вони були неправильні та аморальні. 

Нацистський расизм призвів до переслідувань і масових убивств шести мільйонів євреїв і багатьох мільйонів інших людей.

Основна інформація про нацистський расизм

Адольф Гітлер і нацисти вважали, що світ поділений на окремі раси. 

На думку нацистів, кожна раса мала свої особливості. Ці риси, на думку нацистів, передавалися від одного покоління до наступного. Вважається, що всі представники раси мають однакові успадковані якості. Ці особливості нібито визначали зовнішній вигляд, інтелект, креативність і силу раси. 

Деякі раси, на думку нацистів, мали кращі якості, ніж інші. Відповідно до нацистських тверджень, раси з найкращими особливостями домінували над іншими расами.  

Уявлення нацистів про арійську расу

Гітлер і нацисти ідентифікували німців як представників «арійської» раси. На думку нацистів, арійці були на вершині расової ієрархії. Ось чому нацисти називали німецьких арійців «расою панів».  

Нацисти ідеалізували арійців як білявих, блакитнооких, атлетичних і високих. Нацистські пропагандистські плакати, фотографії та фільми показували людей, які відповідали цьому ідеалу. Однак багато людей, яких нацисти вважали арійськими німцями, не виглядали так. Наприклад, Адольф Гітлер мав каштанове волосся і був середнього зросту. Нацисти не переслідували і не вбивали людей виключно через колір волосся чи очей. 

Нацисти вважали, що вони повинні захистити німців від нижчих рас. Щоб бути сильними, вони вважали, що повинні залишатися расово чистими. Для Гітлера та нацистів євреї були найбільшою загрозою арійської раси. 

Нацистська расова дискримінація євреїв

Нацисти визначали євреїв за расою, а не за релігією. Вони стверджували, що євреї належать до окремої раси. Вони також стверджували, що євреї були нижчими за всі інші раси. Нацистське визначення євреїв включало людей, які не сповідували юдаїзм. 

Гітлер і нацисти стверджували, що «єврейська раса» була особливо небезпечною. Вважалося, що вона експлуатувала та завдавала шкоди іншим расам. Тому нацисти називали євреїв «паразитичною расою». Зокрема, вони вважали євреїв паразитами, які знищують арійську расу. Через це хибне й упереджене переконання нацисти переслідували євреїв. Нацисти хотіли розділити євреїв і арійських німців. Вони намагалися змусити євреїв покинути Німеччину. 

Невдалі спроби нацистів визначити та ідентифікувати расу 

Нацисти намагалися використовувати науку для підтвердження своїх расових теорій. Для цього вони винаймали лікарів та інших вчених. Ці чиновники намагалися класифікувати людей за расами. Вони оцінювали та описували фізичні особливості людей, зокрема ніс, череп, очі та волосся. 

Ці спроби класифікації не змогли підтвердити нацистські расові теорії. Насправді їхні зусилля показали, що людських істот неможливо науково класифікувати за расами. Людство просто занадто різноманітне за своєю природою. Однак ця реальність не зупинила нацистів. Вони навіть створили діаграми, щоб навчати людей расовій теорії. 

Нацистська расова політика

Нацистський расизм визначив те, як нацисти поводилися з людьми в Німеччині. Люди, яких нацисти визнали арійцями, отримували пільги. Ті, кого нацисти визнали неарійцями (включно з євреями), зазнавали дискримінації. Наприклад, Нюрнберзькі расові закони позбавили євреїв прав громадянства. Закони також забороняли так зване змішання рас. Нацисти проводили примусову стерилізацію окремих груп. Заважали мати дітей людям з інвалідністю, ромам та темношкірим німцям. 

Расова війна нацистів

Парад німецьких військ по Варшаві

Нацистський расизм призвів до Другої світової війни (1939-1945). Війна була частиною нацистської расової теорії. Нацисти вважали, що расам призначено вести війни. Для них війна була способом отримання арійською расою землі та ресурсів. Зокрема, нацисти хотіли завоювати території в Східній Європі. Вони планували виселяти, контролювати або вбивати людей, які там жили. Вони вважали, що арійські німці повинні контролювати цю землю, оскільки вони були нібито панівною расою. Цю територію нацисти називали «життєвим простором» (Lebensraum). Для досягнення цієї мети нацисти поводилися з особливою жорстокістю. Вони гнобили та вбивали мирних жителів по всій Східній Європі. Расистська ідеологія також спонукала нацистів до здійснення геноциду євреїв Європи. 

Ключові дати

Липень 1925 року
Виходить перший том книги Адольфа Гітлера «Mein Kampf»

Адольф Гітлер пише книгу під назвою Mein Kampf, перебуваючи у в’язниці за спробу повалити німецький уряд. Назва означає «моя боротьба». Ця книга є частково автобіографією та частково політичним маніфестом. Перший том вийшов у липні 1925 року у видавництві нацистської партії. Наступного року виходить другий том. У Mein Kampf Гітлер окреслює свій расистський, антисемітський світогляд. Ці ідеї складають основу нацистської ідеології. Вони мали смертельні наслідки після того, як Гітлер став канцлером Німеччини в 1933 році. 

7 квітня 1933 року
Закон про відновлення професійної державної служби

У квітні 1933 року нацисти ухвалили свій перший національний антиєврейський закон. Цей закон називається «Закон про відновлення професійної державної служби». Він дозволяв уряду звільняти деяких державних службовців, включно з євреями й політичними опонентами. Нацисти стверджували, що закон зробить уряд надійнішим і ефективнішим. Насправді цей закон був чисткою. Це перша спроба нацистів виключити євреїв з економічного, соціального та політичного життя Німеччини.

14 липня 1933 року
Закон про стерилізацію

14 липня 1933 року режим нацистської Німеччини вводить в дію закон про стерилізацію. Цей закон називається «Закон про запобігання спадковим захворюванням потомства». Він дозволяв уряду примусово стерилізувати деяких німців. Зокрема, закон поширювався на осіб, у яких діагностовано дев’ять спадкових захворювань, включно зі спадковою глухотою, спадковою сліпотою та шизофренією. За цим законом нацисти стерилізували близько 400 тисяч осіб.