Роль лікарів і медсестер
Переслідування євреїв та інших груп людей не було винятково результатом заходів, які ініціював Адольф Гітлер та інші нацистські фанатики. Нацистські лідери потребували активної допомоги або співпраці від фахівців, які працювали в різних галузях та здебільшого не були ідейними нацистами. Німецька медична професія відігравала центральну роль у формуванні та впровадженні багатьох нацистських політик. Велика кількість лікарів і медсестер підтримували режим, і багато хто став співучасником нацистських злочинів.
Традиційна лікувальна робота лікарів і медсестер часто суперечила політиці нацистського режиму. Однак німецькі медичні працівники стали важливим джерелом підтримки нацизму. Медична наука вплинула на розвиток нацистської ідеології. Крім того, багато лікарів і медсестер стали причетними до злочинів режиму.
Лікарі
До того, як нацисти прийшли до влади в 1933 році, німецька медична професія була однією з найбільш передових і шанованих у світі. Багато німецьких лікарів того часу вірили в «расову гігієну» чи то євгеніку. Нацисти з ентузіазмом сприйняли ці ідеї.
У період з 1933 до 1945 року приблизно половина всіх німецьких лікарів стали членами нацистської партії та її афілійованих організацій. Деякі німецькі лікарі вітали нацистський режим, оскільки він підтримував їхні переконання щодо «расової гігієни». Інші приєдналися, щоб скористатися можливостями кар’єрного зростання. Багато лікарів активно чи пасивно отримували вигоду від звільнення режимом їхніх єврейських колег та «аріїзації» їхньої професії.
Німецькі лікарі та вчені-медики допомогли сформувати расові закони нацистської Німеччини. Багато з них були причетні до нацистських злочинів. Нацистський режим використовував медичні дослідження, щоби сформулювати власні расові категорії та раціоналізувати дискримінаційну політику. Багато лікарів брали участь у примусовій стерилізації, експериментах над людьми або так званій «евтаназії» людей із розумовими й фізичними вадами.
Медсестри
Коли нацисти прийшли до влади в 1933 році, в Німеччині домінували християнські асоціації медсестер. У той час сестринська справа вважалася радше духовним покликанням або громадським служінням, ніж професійною кар’єрою. Нацистський режим реорганізував німецькі професійні асоціації медсестер. Він забороняв єврейським медсестрам брати в них участь і надавав членство лише політично надійним «арійцям». Нацистська пропаганда просувала ідею про те, що сестринська справа є патріотичним служінням державі. Нацистські асоціації медсестер поширювали цінності мілітаристського обов’язку й покори. Школи медсестер почали піддавати учнів ідеологічній обробці нацистською ідеологією через заняття з расової та євгенічної тематики.
Багато медсестер, які не обов’язково підтримували нацистський режим, все одно реалізували його дискримінаційну та вбивчу політику під час своєї звичайної щоденної роботи. Взаємодіючи з пацієнтами безпосередньо та частіше, ніж лікарі, медсестри часто були тими, хто фактично здійснював медичну політику режиму. Медсестри відігравали центральну роль у так званій програмі «евтаназії». У межах цієї програми було вбито близько 250 000 дітей і дорослих із психічними й фізичними вадами. Їх вбивали голодом, смертельними ін’єкціями або отруєнням газом.