Лейбке Каганович (Леон Кан)

Леон (уроджений Лейбке) виріс у родині з трьома дітьми в Ейшишоку, невеликому єврейському містечку (штетлі) в Польщі. Його батько Шаель був торговцем, а мати Міріам виготовляла і продавала кошерні молочні продукти.  

1933–1939 роки. Леон ходив до єврейської початкової школи, а потім до польської державної школи. Деякі однокласники знущалися над ним через те, що він єврей. Леон хотів стати інженером. Восени 1939 року, після вторгнення нацистської Німеччини й Радянського Союзу до Польщі, Ейшишок увійшов до складу Литви. Через Ейшишок проходили єврейські біженці, які рятувалися від нацистів. Вони розповідали історії про насильство, яке чинили нацисти над євреями.  

1940–1945 роки. У червні 1941 року нацистська Німеччина під час нападу на Радянський Союз вторглася до Литви. Німці окупували рідне місто Леона й почали здійснювати антиєврейські заходи. У вересні німецький загін карателів і їхні литовські помічники вбили велику кількість євреїв Ейшишоку. Під час різанини Леон і його брат Веніамін сховалися. Зі своєї схованки Леон дивився, як убивали жінок і дітей. 

Після цієї різанини Леон возз’єднався зі своєю родиною. Протягом наступних трьох років вони перебиралися з місця на місце, намагаючись знайти безпечні місця для проживання або сховатися. Але Леон був єдиним, хто пережив війну. Мати Леона, імовірно, була вбита в Треблінському центрі вбивств. Спочатку його брат, а потім батько й сестра Фрейда були вбиті після того, як їхню групу зрадили. Леон приєднався до партизанського руху опору й боровся проти німецької окупації. У липні 1944 року, коли Радянський Союз витіснив німецькі війська з цього регіону, Леон повернувся в Ейшишок. Він потрапив до табору для переміщених осіб в Австрії. Згодом Леон емігрував до Канади. Він одружився з іншою жертвою Голокосту з Польщі, Евелін Ландсман, і створив сім’ю.