
Друга світова війна у Тихому океані
Друга світова війна у Тихому океані розпочалася після раптового нападу Японії на Перл-Гарбор у грудні 1941 року. Цей напад втягнув Сполучені Штати у війну після багатьох років ізоляціоністської зовнішньої політики. Сполучені Штати приєдналися до Великої Британії та інших країн-союзників на численних театрах воєнних дій по всьому світу. Вони воювали проти держав Осі на чолі з імператорською Японією, нацистською Німеччиною та фашистською Італією. Події Другої світової війни, зокрема у Тихому океані, зрештою змінили світову політику.
Ключові факти
-
1
У 1930-х роках імператорська Японія прагнула закріпити своє панування у Тихому океані. У 1937 році вона уклала союз із нацистською Німеччиною та фашистською Італією. Цей союз проіснував до завершення Другої світової війни у 1945 році.
-
2
Японська авіація атакувала Перл-Гарбор 7 грудня 1941 року, втягнувши Сполучені Штати у воєнні дії у Тихому океані та в Європі. Військові зусилля США зрештою допомогли переламати хід Другої світової війни, що призвело до поразки нацистської Німеччини та інших держав Осі.
-
3
Друга світова війна у Тихому океані ознаменувалася великими жертвами й значними руйнуваннями, зокрема першим воєнним застосуванням атомної бомби.
Друга світова війна (1939-1945) точилася переважно у двох регіонах: на Тихоокеанському та Європейському театрах воєнних дій. Тихоокеанський театр включав Японію, Китай і кілька островів у Тихому океані та Азії. Європейський театр включав європейський континент, а також частини Північної Африки та Радянського Союзу.
Попри те, що ці регіони були географічно відмінними, війни на цих двох театрах війни стали нерозривно пов’язані, особливо після нападу Японії на США в Перл-Гарборі в грудні 1941 року. Перл-Гарбор втягнув ізоляціоністські Сполучені Штати у війну. Це спонукало Японію та Німеччину знову підтвердити свої зобов'язання щодо союзу, укладеного в роки перед Другою світовою війною.
Друга світова війна у Тихому океані була жорстоким конфліктом. Вона призвела до значних втрат і руйнувань як для Союзників, так і для держав Осі. Застосування Сполученими Штатами атомних бомб у Хіросімі та Нагасакі в серпні 1945 року поклало край Другій світовій війні, спричинивши руйнівні наслідки для цивільного населення Японії.
Територіальна експансія Японії: 1930-ті роки
На початку 1930-х років імператорська Японія вже багато років перебувала у стані економічної депресії. Японія не мала доступу до сировини для промислового виробництва в межах власних кордонів. Вона сподівалася досягти економічної безпеки, узявши під контроль території на Тихоокеанському узбережжі. Ці території могли б дати Японії доступ до нафти, каучуку та інших сировинних ресурсів. Сполучені Штати, Велика Британія, Радянський Союз і Китайська Народна Республіка були суттєвими перепонами на шляху японської експансії.
Імператорська Японія націлилася на територію Китайської Народної Республіки. У той час Китай був націоналістичною та антикомуністичною державою під керівництвом Чан Кайші (1887-1975). Японія вторглася в китайську провінцію Маньчжурію в 1931 році. Наступного року Японія перетворила цю завойовану територію, Маньчжоу-Ґо (1932-1945), на маріонеткову державу. Хоча Маньчжоу-Ґо нібито була незалежною державою, вона перебувала під контролем Японії. Японія сподівалася використати цю територію як базу для подальшої експансії в Тихому океані.
Ліга Націй відреагувала на вторгнення Японії в Маньчжурію здійсненням розслідування. Ліга була міжнародною організацією, створеною після Першої світової війни (1914–1918). Її метою був захист територіального суверенітету країн і запобігання майбутнім війнам. Лідери США лобіювали створення Ліги Націй, але Сполучені Штати так і не приєдналися до неї. Ліга дійшла висновку, що Японія силою захопила та окупувала значну частину території Китаю без оголошення війни. Вона засудила Японію і закликала японських провідників вивести свої війська з окупованих земель.
У відповідь на це Японія вийшла з Ліги Націй у березні 1933 року. У жовтні 1933 року Німеччина під керівництвом канцлера Адольфа Гітлера також вийшла з Ліги Націй. Ці виходи ознаменували собою крах міжнародних зусиль, спрямованих на зміцнення миру через міжнародне співробітництво після Першої світової війни.
Японія у війні з Китаєм
Після вторгнення до Маньчжурії Японія далі розширила свою імперію, отримавши контроль над багатьма територіями, які раніше належали Китаю. У цей період напруженість між Японією та Китаєм продовжувала зростати, що призвело до повномасштабної війни.
Друга японсько-китайська війна почалася у липні 1937 року. Закріпившись на частині китайської території, Японія чинила воєнні злочини. Найвідомішою була Різанина в Нанкіні, або ж Зґвалтування Нанкіну, що розпочалося у грудні. Протягом цієї різанини було зруйновано цілі села. Десятки тисяч жінок було зґвалтовано та піддано тортурам, а кількість вбитих сягла сотень тисяч. Напад Японії на Нанкін тривав до березня 1938 року та знищив столицю Китаю. Японія встановила маріонетковий уряд, що існував до завершення Другої світової війни в 1945 році.
Союз Японії з Німеччиною та Італією
Мірою загострення конфлікту з Китаєм Японія стала на бік нацистської Німеччини та фашистської Італії. У листопаді 1936 року Японія та Німеччина підписали Антикомінтернівський пакт, створивши союз проти Радянського Союзу. Канцлер Німеччини Адольф Гітлер пристав на союз із Японією частково тому, що вважав комунізм спільним ворогом як для Німеччини, так і Японії. Цей пакт допоміг Гітлеру позиціонувати нацистську Німеччину як лідера в боротьбі зі світовим комунізмом, котрий, як стверджував Гітлер всупереч фактам, буцімто контролювали євреї. У 1937 році до Антикомінтернівського пакту приєдналася Італія.
На третій рік війни між Японією й Китаєм над Європою теж нависла загроза війни. 1 вересня 1939 року Німеччина вторглася до Польщі. Невдовзі Велика Британія та Франція оголосили війну Німеччині. Сполучені Штати, однак, залишалися ізольованими та нейтральними.
27 вересня 1940 року, трохи більше ніж за рік після початку війни в Європі, Японія підписала Троїстий пакт із Німеччиною та Італією. У Пакті Японія визнала «лідерство Німеччини й Італії у встановленні нового порядку в Європі». Натомість Німеччина та Італія визнали право Японії на встановлення нового порядку «у Великій Східній Азії». Цей пакт офіційно закріпив союз між трьома країнами, відомими як держави Осі. П'ять інших країн (Болгарія, Хорватія, Угорщина, Румунія та Словаччина) зрештою теж підписали Троїстий пакт.
У цей період армія Японії швидко зростала. У період із 1937 по 1941 рік її чисельність помножилася більш ніж удвічі. На 1941 рік японський флот перевершив за потужністю разом узяті британський та американський флоти у Тихому океані.
Сполучені Штати відповідають
Територіальна агресія Японії викликала широкий осуд у Сполучених Штатах. Президент Франклін Д. Рузвельт побоювався, що японська експансія продовжиться за межі Китаю і призведе до нападів на Гонконг, Південно-Східну Азію та Філіппіни, які на той час були територією США.
Хоча Ліга Націй засудила дії Японії в Китаї, дипломатичні зусилля не змогли зупинити бойові дії. В грудні 1937 року, після того, як японська авіація атакувала і потопила кілька американських та британських суден, включно з патрульним кораблем USS Panay, президент Рузвельт розглядав можливість спільної англо-американської морської блокади Японії. Однак у 1930-тих роках в Америці були сильні ізоляціоністські настрої. Президент Рузвельт не бажав справляти враження, ніби він хоче, щоби Сполучені Штати втручалися в закордонні конфлікти.
Сполучені Штати прагнули стримати японську агресію та змусити Японію піти з Маньчжурії та Китаю. У 1940 році Сполучені Штати обмежили експорт до Японії, а в 1941 році наклали на Японію економічні санкції. Японія зіткнулася з гострою нестачею нафти та інших природних ресурсів. Внаслідок цього дефіциту та прагнення розширити свою імперію Японія вирішила напасти на території США та Великої Британії в Тихому океані. Території Сполучених Штатів на той час включали Американське Самоа, Гуам, Гаваї, Філіппіни та острів Вейк. Британські території включали Бірму (тепер також відому як М’янма), Гонконг, Малаю (нині Малайзія) та Сінгапур.
Імператорська Японія атакує Перл-Гарбор і США вступають у Другу світову війну
7 грудня 1941 року імператорська Японія здійснила раптовий напад на Тихоокеанський флот Сполучених Штатів у Перл-Гарборі, Гаваї. Атака завдала серйозної шкоди американському флоту та призвела до значних втрат.
Шокуючий напад на Перл-Гарбор став одним з головних поворотних моментів у Другій світовій війні. 8 грудня 1941 року, через день після нападу, Сполучені Штати оголосили війну Японії. 11 грудня, посилаючись на положення Троїстого пакту 1940 року, Німеччина оголосила війну Сполученим Штатам. Тепер Сполучені Штати були втягнуті у війну на Тихоокеанському та Європейському театрах воєнних дій.
Після нападу на Перл-Гарбор Японія здобула низку військових перемог. У грудні 1941 року Гуам, острів Вейк і Гонконг впали під натиском японців. За ними в першій половині 1942 послідували Філіппіни, Бірма, Голландська Ост-Індія (Індонезія), Малая та Сінгапур. Японські війська також вторглися в нейтральний Таїланд. Японія чинила тиск на керівництво Таїланду, змусивши його оголосити війну Сполученим Штатам і Великій Британії. Лише в середині 1942 року австралійські та новозеландські війська в Новій Гвінеї та британські війська в Індії змогли зупинити наступ японців.
Битва при Мідвеї. Переломний момент у Тихому океані
Переломний момент у війні у Тихому океані настав після перемоги американського флоту в битві за Мідвей (4–7 червня 1942 року). До літа 1942 року Японія неухильно просувалася в Тихому океані та наближалася до західного узбережжя Сполучених Штатів. Однак напередодні битви американська розвідка розшифрувала японські військово-морські коди, що дозволило американським військам підготуватися до атаки.
Матеріальні втрати Японії та людські жертви в битві за Мідвей були набагато важчими за втрати США. У битві загинуло близько 3000 японських моряків і льотчиків, тоді як серед американських моряків, морських піхотинців та льотчиків загинуло понад 350 людей. Перемога Сполучених Штатів у битві за Мідвей змінила хід війни у Тихому океані.
У серпні 1942 року американські війська атакували японців на Соломонових островах. Зрештою, це призвело до виведення японських військ з острова Ґуадалканал у лютому 1943 року. Союзницькі війська поступово здобували панування в Тихому океані на морі та в повітрі. Вони переходили з острова на острів, часто зазнаючи значних втрат. Проте японці успішно обороняли свої позиції на материковій частині Китаю до 1945 року.
У жовтні 1944 року американські війська почали відвойовувати Філіппіни у японських військ. Того ж року Військово-повітряні сили США розпочали стратегічне бомбардування Японії. Британські війська відвоювали Бірму.
На початку 1945 року США вторглися на стратегічно важливі острови Іодзіма (лютий) та Окінава (квітень). Під час вторгнень американські війська зазнали великих втрат і зіткнулися з повітряними атаками японських камікадзе (вояків-самогубців). Тим не менш, 22 червня 1945 року вони захопили Окінаву.
Шістьма тижнями раніше, 8 травня 1945 року, війська Союзників, включно з мільйонами американських солдатів, розгромили нацистську Німеччину та її союзників із країн Осі. Їхня перемога поклала край Другій світовій війні в Європі та Голокосту.
Атомна бомба та кінець війни у Тихому океані
6 серпня 1945 року військово-повітряні сили США скинули атомну бомбу на японське місто Хіросіму. Перший вибух забрав життя десятків тисяч людей. Ще більше людей померло згодом від радіаційного опромінення. Через три дні США скинули другу атомну бомбу на японське місто Нагасакі. За різними оцінками, у результаті цих двох вибухів загинуло від 110 000 до 210 000 цивільних.
8 серпня 1945 року Радянський Союз оголосив війну Японії та вторгся до Маньчжурії.
14 серпня 1945 року Японія погодилася капітулювати. Згодом американські війська окупували країну. Японія офіційно капітулювала перед Сполученими Штатами, Великою Британією та Радянським Союзом 2 вересня 1945 року.
Втрати під час війни у Тихому океані
Число жертв Другої світової війни у Тихому океані було величезним. Серед них були як вояки, так і цивільні.
Загальна кількість загиблих у Японії під час Другої світової війни становила близько трьох мільйонів людей. Приблизно два мільйони із цих загиблих — вояки. Під час війни загинуло близько 20 мільйонів китайців. Серед них від трьох до чотирьох мільйонів були учасниками бойових дій. На Тихоокеанському театрі воєнних дій отримали поранення понад 250 тисяч американців. Понад 100 000 військовослужбовців США загинули, воюючи з імператорською Японією.
Ключові дати та події Другої світової війни на Тихоокеанському театрі військових дій
Вересень 1931 року Японія вторглася в китайську провінцію Маньчжурія.
Березень 1933 року Японія виходить із Ліги Націй.
Жовтень 1933 року Німеччина виходить із Ліги Націй.
Листопад 1936 року Японія та Німеччина підписують Антикомінтернівський пакт, утворивши союз проти Радянського Союзу.
Липень 1937 року Починається Друга японсько-китайська війна, коли Японія вторгається до Китаю.
5 листопада 1937 року Італія приєднується до Антикомінтернівського пакту.
Грудень 1937 року Японія чинить напад на столицю Китаю Нанкін і починається Нанкінська Різанина, яка триває до березня 1938 року.
12 грудня 1937 року Японська авіація атакувала та потопила кілька американських і британських кораблів, зокрема патрульний корабель USS Panay.
1 вересня 1939 року Вторгнення Німеччини в Польщу.
1 вересня 1939 року Франція та Велика Британія оголошують війну Німеччині. Президент США Франклін Д. Рузвельт заявив, що Сполучені Штати «залишаться нейтральною країною».
27 вересня 1940 року Японія підписує Троїстий пакт із Німеччиною та Італією.
1940–1941 Сполучені Штати починають обмежувати експорт до Японії та зрештою запроваджують економічні санкції.
7 грудня 1941 року Імператорська Японія здійснює раптову атаку на Тихоокеанський флот Сполучених Штатів у Перл-Гарборі, Гаваї. Японці також завдають ударів по численним іншим територіям США та Великої Британії в Тихому океані.
8 грудня 1941 року Сполучені Штати оголошують війну Японії.
11 грудня 1941 року Посилаючись на положення Троїстого пакту 1940 року, Німеччина оголошує війну Сполученим Штатам.
Грудень 1941 року Гуам, острів Вейк та Гонконг переходять під контроль японців.
Січень-травень1942 року Малая, Сінгапур, Голландська Ост-Індія (Індонезія), Філіппіни та Бірма переходять під контроль японців.
4–7 червня 1942 року Перемога американського флоту в битві за Мідвей змінює хід війни у Тихому океані.
Серпень 1942 року Американські війська атакують японців на Соломонових островах.
Лютий 1943 року Японські війська залишають острів Ґуадалканал.
Жовтень 1944 року Американські війська почали відвойовувати Філіппіни у японських військ.
Початок 1945 року Американські війська вторгаються на острови Іодзіма (лютий) та Окінава (квітень).
8 травня 1945 року День перемоги над нацизмом у Європі. Нацистська Німеччина беззастережно капітулює.
22 червня 1945 року Американські війська завойовують Окінаву.
6 серпня 1945 року Військово-повітряні сили армії США скидають атомну бомбу на японське місто Хіросіму.
8 серпня 1945 року Радянський Союз оголошує війну Японії та вторгається в окуповану японцями Маньчжурію.
9 серпня 1945 року Сполучені Штати скидають атомну бомбу на японське місто Нагасакі.
14 серпня 1945 року Японія погоджується на капітуляцію і американські війська окуповують країну.
2 вересня 1945 року Японія офіційно капітулює перед Сполученими Штатами, Великою Британією та Радянським Союзом. Друга світова війна у Тихому океані завершується.
Примітки
-
Footnote reference1.
У жовтні 1949 року, через чотири роки після закінчення Другої світової війни, була створена Китайська Народна Республіка (КНР). Це завершило громадянську війну між Комуністичною партією Китаю (КПК) і Націоналістичною партією, або Ґомінданом (ҐМД), яка перебувала при владі з 1927 року.
-
Footnote reference2.
Маріонетковий уряд — це уряд, який створює видимість незалежності своїх дій, але насправді контролюється урядом іншої країни.