Як спільне підґрунтя євгеніки сприяло зростанню расизму в Європі та США?

Загальні відомості

І в нацистській Німеччині, і в США в один і той самий період расизм мав глибоке історичне коріння. Ворожість щодо євреїв і людей з іншим кольором шкіри довгий час виправдовували на різних підставах. Серед причин були релігійні упередження та економічні ідеї, пов’язані з рабством і колоніалізмом. Новим на початку XX століття було використання науки або наукоподібних ідей для обґрунтування расизму та нових, расових форм антисемітизму. Наприклад, у той час впливовим був рух під назвою «євгеніка». Хибні «наукові» ідеї щодо раси включали такі переконання:

• популяції людей можна розділити на окремі біологічні групи, які називаються «расами»; 
• ці «раси» можна сортувати за ієрархією.

То була епоха «наукового расизму». Деякі найвидатніші вчені та представники інтелігенції легітимізували ці ідеї. Сьогодні науковці у переважній більшості відкидають такі переконання.

«Науковий расизм» як відображав, так і виправдовував імперіалізм на піку його розвитку. Для багатьох західних країн імперіалізм був приводом до економічної та політичної експансії, й ці країни заявляли про свої права на колонії й території по всьому світу. Щоб узаконити ці зусилля, лідери й численні громадяни імперіалістичних держав пропагували теорії вищості та «переваги білих» над народами з іншим кольором шкіри, як-от азіатами й африканцями, що жили під колоніальним правлінням. До імперіалістичних країн належали й Німеччина та США.

Прихильники вищості білих спиралися на ідеї, відомі як «соціальний дарвінізм». Щоб виправдати свої переконання, вони адаптували концепції, які Чарльз Дарвін та інші вчені застосовували до рослин і тварин. Для обґрунтування низки расистських переконань використовували поняття «виживання найбільш пристосованих». Його застосовували до імперіалізму, абсолютно нерегульованого капіталізму (за принципом невтручання «laissez-faire»), расизму та псевдонауки «євгеніки». 

Євгеніка вперше виникла у Великій Британії наприкінці XIX століття. Її прихильники виступали за зростання народжуваності серед білих людей з «добрими» спадковими якостями. Вони також прагнули запобігти розмноженню індивідів, яких вважали спадково «дефективними» або «меншовартими». У Європі та США євгеністи закликали до примусової стерилізації «непридатних». Вони визнавали людину «непридатною», якщо та мала психічні захворювання або інвалідність, що їх вважали спадковими. 

Сполучені Штати Америки

Євгеністи мали вплив на кілька сфер американського суспільства. Деякі штати ухвалили закони про стерилізацію. Євгеністи також підтримували імміграційні обмеження. Наприклад, квоти для країн мали на меті обмежити кількість іммігрантів-католиків і євреїв, заборонити в’їзд азіатам і не дозволити мексиканським трудовим мігрантам стати громадянами США. Мета квот полягала в тому, щоби Сполучені Штати залишалися здебільшого білим, англосаксонським протестантським суспільством. Прихильники расової сегрегації також використовували євгеніку для виправдання дискримінації афроамериканців і людей з «небілим» кольором шкіри. Наприклад, вони використовували принципи євгеніки, щоб виправдати заборони на «расово мішані» шлюби. Вони стверджували, що від таких шлюбів народжувалися біологічно меншоварті діти.  

Німеччина

У 1920-х роках Німеччиною керував демократичний уряд. Пропозиції щодо запровадження стерилізації на підставі євгенічних ідей здобули лише незначну політичну підтримку. Католики заперечували проти втручання в репродукцію людини, а ліберали засуджували порушення прав особистості. Проте радикальні націоналісти пропагували вищість «нордичної» раси. Вони попереджали про біологічну небезпеку «змішування» європейських рас із неєвропейськими «расами» та «підрасами». Серед тих, кого деякі вчені відносили до «підрас», були євреї. 

Ідеологія нацистської партії, сформованої в 1920 році, ґрунтувалася на цих расистських, імперіалістичних та євгенічних ідеях. Для виправдання нацистських переконань — ідей просочених соціальним дарвінізмом у його крайній формі — використовували «науку».

Расизм та антисемітизм лишаються проблемою

Расизм та антисемітизм надалі існують у Сполучених Штатах, Європі та інших країнах, попри те, що сучасна наука повністю відкинула ідею про існування окремих, біологічно визначених рас, яка була поширена в науці першої половини ХХ століття.

Після Другої світової війни та Голокосту євгеніка втратила науковий статус із декількох причин. Частково це було пов’язано з геноцидом та іншими злочинами, вчиненими в ім’я нацистської расової ідеології. Іншою причиною дискредитації євгеніки став розвиток наукових знань у галузі генетики людини. Дослідження показали, що окремих генофондів, які визначають ту чи іншу «расу», не існує. У всіх людей ДНК приблизно на 99,9 % однакова. Крім того, дослідження показали, що генетичне коріння всіх людських популяцій має спільне походження у Східній Африці. 

Сьогодні науковці здебільшого згідні, що «раса» не є генетичним чи біологічним поняттям. Радше «раса» це культурне та соціальне поняття, якє змінюється залежно від часу, місця та обставин. Іншими словами, це людський винахід. 

Протягом історії ненависть, спрямована на певну групу людей, зберігалася, навіть якщо обґрунтування іноді змінювалися. Незалежно від обґрунтування, переслідування осіб на підставі кольору шкіри, релігії, етнічної чи національної належності надалі призводить до дискримінації, переслідування та насильства, зокрема масових злочинів і геноциду.