German soldiers force Jews to clear snow. Near Czestochowa, Poland, date uncertain. [LCID: 50386]
< Переглянути всі теги

окупована Польща

Докладніше про це фото

Весь вміст з ключовими словами 'окупована Польща'

У цьому зеленому светрі Кристина Хіґер (1935 р. н.) ховалася в каналізаційній системі Львова протягом останніх 14 місяців окупації міста нацистами. 
Артефакт
Зелений светр, який носила Кристина Хіґер, коли ховалася у львівській каналізації.
Після створення німцями Варшавського ґетто в жовтні 1940 року умови швидко погіршилися. Німці суворо контролювали переміщення товарів у ґетто і з нього. Не вистачало їжі, щоб прогодувати мешканців ґетто. Багато євреїв, ризикуючи власним життям, намагалися пронести їжу контрабандою. Німецький харчовий пайок для мешканців варшавського ґетто становив менше 10 відсотків раціону німецького громадянина. Тисячі євреїв щомісяця помирали у Варшаві від голоду або хвороб.
Фільм
Умови у Варшавському ґетто
Нацисти закрили Варшавське ґетто в середині листопада 1940 року. Переповненість і брак їжі, спричинені німцями, призвели до надзвичайно високого рівня смертності в ґетто. Майже 30 % населення Варшави було зібрано на 2,4 % площі міста. Німці встановили для євреїв норму харчування в 181 калорію на день. До серпня 1941 року від голоду й хвороб помирало понад 5000 осіб щомісяця.
Фільм
Умови у Варшавському ґетто
Райони Варшавського ґетто з'єднував міст, щоб запобігти виходу євреїв на вулиці, які не були частиною ґетто. До того, як гетто було закрито, на кількох входах і виходах знаходилися контрольно-пропускні пункти. У перші місяці існування ґетто життя виглядало нормальним, але дуже скоро брак їжі та належного житла почав брати своє.
Фільм
Повсякденне життя у Варшавському ґетто
Під час Другої світової війни люди часто використовували фальшиві посвідчення особи й підробляли документи, щоб переховуватися від нацистської влади. Фальшиві посвідчення були необхідними для бійців опору, працівників гуманітарної допомоги та євреїв, які сподівалися видати себе за неєвреїв. Створення якісних, переконливих підробок вимагало спільної таємної роботи десятків людей . Це також вимагало складного фотографічного та друкарського обладнання. Для євреїв, які прикидалися неєвреями, придбання підроблених документів могло означати різницю між життям і смертю.  Під час Другої світової війни Єва Сарнецька взяла собі псевдонім «Регіна Цибульська» і використовувала це фальшиве посвідчення особи для ведення підпільної діяльності. З 1942 по 1944 рік Єва та її чоловік Тадеуш Сарнецький працювали в Раді допомоги євреям (під кодовою назвою «Жеґота»). Жеґота була підпільною організацією порятунку поляків і євреїв, яка координувала зусилля, щоб врятувати євреїв від нацистських переслідувань і вбивств. Сарнецькі служили кур’єрами для Замосцького і Люблінського відділень Жеґоти. Вони їздили до окремих таборів примусової праці в регіоні, включаючи Пйотркув Трибунальський, Радом і Стараховице. Сарнецькі таємно доставляли ув’язненим там євреям гроші, документи, їжу, ліки і листи. Кілька разів їм навіть вдавалося вивозити людей із таборів. І Єва, і Тадеуш пережили війну.
Документ
Фальшиве посвідчення членкині Жеґоти Єви Сарнецької
Під час Другої світової війни люди часто використовували фальшиві посвідчення особи й підробляли документи, щоб переховуватися від нацистської влади. Фальшиві посвідчення були необхідними для бійців опору, працівників гуманітарної допомоги та євреїв, які сподівалися видати себе за неєвреїв. Створення якісних, переконливих підробок вимагало спільної таємної роботи десятків людей . Це також вимагало складного фотографічного та друкарського обладнання. Для євреїв, які прикидалися неєвреями, придбання підроблених документів могло означати різницю між життям і смертю.  Цим посвідченням особи скористалася Ізабела Бєжунська, щоб створити собі псевдонім «Яніна Трущинська». Бєжунська була членом Ради допомоги євреям (під кодовою назвою «Жеґота»), підпільної організації порятунку поляків та євреїв в окупованій Німеччиною Польщі. За підтримки польського уряду у вигнанні, Жеґота діяла з грудня 1942 по січень 1945 року. Жеґота координувала зусилля, щоб врятувати євреїв від нацистських переслідувань і вбивств.
Документ
Фальшиве посвідчення членкині Жеґоти Ізабели Бєжунської
Під час Другої світової війни люди часто використовували фальшиві посвідчення особи й підробляли документи, щоб переховуватися від нацистської влади. Фальшиві посвідчення були необхідними для бійців опору, працівників гуманітарної допомоги та євреїв, які сподівалися видати себе за неєвреїв. Створення якісних, переконливих підробок вимагало спільної таємної роботи десятків людей. Це також вимагало складного фотографічного та друкарського обладнання. Для євреїв, які прикидалися неєвреями, придбання підроблених документів могло означати різницю між життям і смертю.  Цей підроблений документ використовував Тадеуш Сарнецький під час Другої світової війни. Під псевдонімом «Казимир Гутецький» Сарнецький співпрацював із Радою допомоги євреям (під кодовою назвою «Жеґота»). Жеґота була підпільною організацією порятунку поляків і євреїв. За підтримки польського уряду у вигнанні, вона координувала зусилля, щоб врятувати євреїв в окупованій німцями Польщі від нацистських переслідувань і вбивств. З 1942 по 1944 рік Сарнецький та його дружина Єва таємно працювали кур’єрами в Замосцькому і Люблінському відділеннях Жеґоти. Вони їздили до таборів примусової праці в регіоні, включаючи Пйотркув Трибунальський, Радом і Стараховице. Сарнецькі таємно доставляли деяким ув’язненим там євреям гроші, документи, продукти харчування, ліки й листи. Кілька разів вони допомогли людям втекти, таємно вивозячи їх із цих таборів. І Тадеуш, і Єва пережили війну.
Документ
Фальшиве посвідчення члена Жеґоти Тадеуша Сарнецького
Gerda Weissmann [LCID: 4323]
Ідентифікаційна картка
Герда Вайсман
Німецькі війська вторглися в Польщу 1 вересня 1939 року, розпочавши Другу світову війну. Швидко подолавши оборону польського кордону, німецькі війська просунулися до Варшави, польської столиці. Ці кадри з німецьких кінохронік показують німецькі війська в дії під час вторгнення в Польщу. Варшава капітулювала 28 вересня 1939 року.
Фільм
Вторгнення Німеччини в Польщу
Isak Saleschutz [LCID: 1178]
Ідентифікаційна картка
Ісак Залешуц
Євреї переїжджають до району ґетто. Краків, Польща, березень 1941 р.
Фото
Переїзд до Краківського ґетто
Ця велика дерев’яна скриня із кришкою використовувався Радою допомоги євреям (під кодовою назвою «Жеґота») для приховування від нацистської влади фальшивих документів, що посвідчували особу. Жеґота була підпільною організацією порятунку поляків та євреїв в окупованій німцями Польщі і діяла з грудня 1942 по січень 1945 року. За підтримки польського уряду у вигнанні, вона координувала зусилля, щоб врятувати євреїв в окупованій німцями Польщі від нацистських переслідувань і вбивств. Одним із найвпливовіших підпільних напрямків роботи Жеґоти було виготовлення та надання євреям фальшивих посвідчень особи, щоб допомогти їм вислизнути від німецької влади. Створення якісних, переконливих підробок вимагало спільної таємної праці десятків людей, що ризикували собою та своїми сім’ями.
Артефакт
Велика дерев’яна скриня, яку Жеґота використовувала для приховування фальшивих документів
Після прибуття в табір Аушвіц жертв змушували віддавати всі свої речі. Речі ув’язнених зазвичай упаковували й відправляли до Німеччини для розповсюдження серед цивільного населення або використання німецькою промисловістю. Табір Аушвіц був звільнений в січні 1945 року. На цих радянських військових кадрах видно, як цивільні та радянські солдати перебирають речі людей, депортованих до центру вбивств Аушвіц.
Фільм
Звільнення Аушвіца: особисті речі жертв
Радянські війська увійшли до табору Аушвіц у Польщі 27 січня 1945 року. На цих кадрах радянських військових зображені діти, які були звільнені в Аушвіці радянською армією. За роки роботи табору багато дітей в Аушвіці піддавалися медичним експериментам нацистського лікаря Йозефа Менгеле.
Фільм
Звільнення Аушвіца: Вцілілі діти
Max Rosenblat [LCID: 6892]
Ідентифікаційна картка
Макс Розенблат
Німецька армія окупувала Краків (Польща) у вересні 1939 року. В березні 1941 року німці наказали створити в Кракові гетто. У поданому відеоряді польські євреї змушені переїжджати до краківського гетто. Від них вимагають носити спеціальні нарукавні пов’язки, що відрізняють єврейське населення від решти жителів міста. Наприкінці 1941 року в Краківському гетто було ув’язнено близько 18 тисяч євреїв.
Фільм
Переїзд до Краківського гетто

Thank you for supporting our work

We would like to thank Crown Family Philanthropies and the Abe and Ida Cooper Foundation for supporting the ongoing work to create content and resources for the Holocaust Encyclopedia. View the list of all donors.