Герда Вайсман

Герда народилася в єврейській родині середнього достатку у польському місті Бельсько, відомому своєю текстильною промисловістю. Спершу вона навчалася у польській державній школі, але згодом перейшла до католицької школи для дівчат. Рабину дозволяли приходити до школи й викладати ученицям-єврейкам релігійні студії.

1933-39: у п’ятницю, 1 вересня 1939 року, в небі з’явилися німецькі винищувачі, через що багато людей покинули місто. Сім’я Герди залишилася, переживши недільного вечора інтенсивний обстріл. Ранком пролунав жахливий гуркіт – два німецькі солдати мчали по вулиці на мотоциклі. Родина Герди почула, як люди кричали «Хайль Гітлер», і чорно-біло-червоний прапор зі свастикою раптово замайорів у вікні навпроти.

1940-45: після перевезення до ґетто в Бєльсько, Герду депортували у 1942 році до Болькува, Сілезія, для роботи на текстильній фабриці. Попри голод і непосильну працю, ув’язнені піклувалися один про одного. Німецька наглядачка, місіс Куглер, навіть урятувала Герді життя, коли та захворіла і опинилася у табірному шпиталі. Місіс Куглер знала про заплановану перевірку, а також про те, що хворих чекає смерть у газовій камері. Вона затягла Герду на фабрику, запустила ткацький верстат і поставила її за ним. Дівчина марила від лихоманки, але пройшла перевірку.

Згодом Герду відправляли до трудових таборів у Марцдорфі, Ландсгуті й Грюнберзі. Її звільнила американська армія у травні 1945 року, а в 1946 році вона іммігрувала до Сполучених Штатів.