Ісак Залешуц

Ісак був одним із семи дітей, народжених у побожних батьків-хасидів, які жили в Дубасі. До 1900 року всі його брати й сестри іммігрували до Америки. Ісак залишився в Польщі через тверді релігійні переконання. Він одружився з Естер Берл, коли йому було 18 років. Вони оселилися в Кольбушові, невеликому містечку недалеко від Дубаса, де Ісак керував успішним гуртовим магазином.

1933-39: 9 вересня 1939 року німецька армія зайняла Дубас. Вони повісили двох євреїв, щоб продемонструвати наслідки відмови від співпраці з ними. Бізнес Ісака зупинився; він не міг отримувати нові партії товарів. Ситуація погіршилася, коли німці помилково запідозрили, що він ховає кавові зерна, цінний товар. Німецькі солдати прийшли до магазину Ісака та конфіскували весь його товар.

1940-42: бороди релігійних євреїв дратували коменданта гестапо, і він зажадав, щоб вони їх відрізати. За все своє життя Ісак ніколи не стриг бороду – це було порушенням єврейського закону. Коли цирульник стриг його бороду, він сидів похмуро, думаючи, що тепер він відчув смерть. Одного разу вдень за ним прийшло гестапо. Коли вони постукали у двері, Ісак побіг на задній двір, щоб сховатися, але його схопили, загнали в сарай і двічі вистрілили. Поранений Ісак кричав: «Свині, кати! Помста! Помста!»

В Ісака вистрілили ще п’ять разів, і він помер. Крім нього 28 квітня 1942 року стратили ще 21 єврея. Два його сини поховали Ісака в Кольбушові, у могилі поруч із батьком.