Гітлер'югенд

Організація «Гітлерівська молодь» (Hitlerjugend або HJ) була нацистським молодіжним рухом. Він складався з різних підрозділів для хлопців та дівчат. Відділення для хлопців називалося просто «Гітлерівська молодь». Відгалуження для дівчат отримало назву Союз німецьких дівчат (Bund Deutscher Mädel, BDM).

Коли в січні 1933 року до влади прийшли нацисти, рух «Гітлерівська молодь» налічував приблизно 100 тисяч членів. До кінця цього ж року членство збільшилося до понад 2 мільйонів (30 % німецької молоді у віці 10–18 років). У наступні роки нацистський режим заохочував і тиснув на молодь, щоб вона приєднувалася до організацій «Гітлер'югенду». Ентузіазм, тиск однолітків та примус призвели до значного збільшення кількості членів. До 1937 року кількісний склад організації «Гітлерівська молодь» зріс до 5,4 мільйона осіб (65 % молоді віком 10–18 років). До 1940 року він становив уже 7,2 мільйона осіб (82 %).¹  

Примітним є те, що євреям не дозволялося вступати до цих організацій. У 1930-х роках єврейська молодь у Німеччині створювала власні молодіжні організації. 

Молодіжні рухи перед захопленням влади нацистами

Скаутські та молодіжні рухи були популярні в Німеччині з кінця ХІХ та на початку ХХ століть. На момент приходу нацистів до влади в 1933 році, у Німеччині існувало багато політичних, соціальних та релігійних молодіжних груп. Члени цих молодіжних рухів часто носили скаутську форму. 

Однією з таких молодіжних організацій була «Гітлерівська молодь» («Гітлер'югенд»), пов’язана з нацистською партією. Спочатку «Гітлерівська молодь» була нацистською молодіжною групою тільки для хлопців. Вона була створена за зразком свого дорослого аналога, нацистського воєнізованого формування під назвою СА (Sturmabteilung). «Гітлер'югенд» була другим за віком воєнізованим підрозділом нацистської партії. 

Організація почала своє існування як Молодіжний союз нацистської партії (Jugendbund der NSDAP) у березні 1922 року. Після спроби нацистів повалити німецький уряд під час Пивного путчу в листопаді 1923 року, влада тимчасово заборонила нацистські організації. До цієї заборони увійшов і молодіжний союз. Проте молодіжний рух таємно продовжував працювати, найбільш помітно під назвою Великонімецький молодіжний рух, заснований у 1924 році. Після скасування заборони, тепер вже офіційна молодіжна структура нацистської партії в липні 1926 року стала «Гітлерівською молоддю», Союзом німецької робітничої молоді (Hitler-Jugend, Bund deutscher Arbeiterjugend). Ця організація була офіційно включена до СА. 

Організація нацистської молоді

Нацистська партія набула популярності на початку 1930-х років та прагнула збільшити свій вплив і охопити всю молодь Німеччини. Вони розширили організацію «Гітлерівська молодь», включивши до неї як хлопців, так і дівчат. До 1931 року рух мав чотири підрозділи, структуровані за статтю та віком: 

• «Німецька молодь» (Deutsches Jungvolk) для хлопців від 10 до 14 років; 
• Союз молодих дівчат (Jungmädelbund) для дівчат від 10 до 14 років;
• Союз німецьких дівчат (Bund Deutscher Mädel або BDM) для дівчат від 14 до 18 років;
• «Гітлерівська молодь» (Hitlerjugend) для хлопців від 14 до 18 років.

Пізніше нацисти створили добровільний підрозділ Союзу німецьких дівчат для молодих жінок віком 17–21 рік під назвою «Віра та краса» (Glaube und Schönheit). 

У 1931 році Бальдур фон Ширах став відповідальним за керівництво всім рухом «Гітлерівська молодь», що складався з цих чотирьох підрозділів. Пізніше, у 1940 році, він став керівником нацистської партії (Гауляйтер, Gauleiter) Відня, але підтримував тісні зв’язки з молодіжним рухом. Його замінив на посаді 27-річний Артур Аксманн, лідер організації «Гітлерівська молодь». 

Нацифікація німецької молоді 

Роль організації «Гітлерівська молодь» у нацистському режимі

Починаючи з 1933 року, організація «Гітлерівська молодь» і Союз німецьких дівчат відігравали важливу роль у новому нацистському режимі. Через ці організації влада планувала знайомити молодих людей із нацистською ідеологією. Це було частиною процесу нацифікації німецького суспільства, метою якого було демонтувати існуючі соціальні структури та традиції. Нацистські молодіжні групи були покликані нав’язувати конформізм. Молодь по всій Німеччині носила однакову форму, співала однакових нацистських пісень та брала участь у подібних заходах.

Одним із способів, яким групи це робили, було використання руху «Гітлерівська молодь» для домінування в житті молоді Німеччини. Належність до організації вимагала значних витрат часу. Члени руху «Гітлерівська молодь» мали відвідувати регулярні зустрічі та заходи. Це перешкоджало іншим пріоритетам, як-от церква та школа. 

Ці витрати часу та регулярний тиск нацистської ідеології послаблювали вплив батьків, вчителів, релігійних діячів та інших авторитетних осіб. Насправді, рух «Гітлерівська молодь» та Союз німецьких дівчат навіть заохочували членів доповідати своїм лідерам про те, що відбувається в їхніх школах, церквах та родинах. 

Консолідація молодіжного руху

Нацистська держава хотіла, щоб організація «Гітлерівська молодь» була відповідальною за всю німецьку молодь. Вони розглядали інші молодіжні рухи як конкурентів. У 1933 році будь-які інші політичні молодіжні групи були швидко включені до руху «Гітлерівська молодь» або придушені. Однак аполітичні та релігійні молодіжні групи продовжували існувати протягом тривалого періоду 1930-х років. Розпуск та інкорпорація молодіжних груп були частиною загальносуспільного процесу під назвою Gleichschaltung або «координація».

У 1936 році в Законі про організацію «Гітлерівська молодь» було зазначено: «Організація «Гітлерівська молодь» охоплює всю німецьку молодь на території Рейху». Цим законом «Гітлерівська молодь» заявила про свої права щодо усіх питань, пов’язаних з молоддю. Однак дотримання правил не було універсальним.

У березні 1939 року новий указ вимагав від усієї молоді, віком від 10 до 18 років, приєднатися до руху «Гітлерівська молодь». З цього моменту «Гітлер'югенд» стала єдиним легальним молодіжним рухом у нацистській Німеччині. Режим погрожував карати всіх, хто не дотримувався цієї вимоги.  

Підготовка молоді до майбутнього

Нацистська партія розглядала молодь як фундамент нового світу. Молоді люди були майбутніми членами партії, матерями та солдатами. Тому нацисти вважали їх важливими для виживання та здоров’я Volksgemeinschaft («народної громади»). Вони сподівалися навчити дітей бути як расово свідомими, так і фізично придатними, щоб побудувати нове майбутнє для Німеччини. Як символ майбутнього, члени організації «Гітлерівська молодь» часто були присутні на зборах та маршах нацистської партії, в тому числі на щорічних Нюрнберзьких мітингах. Фільм Лені Ріфеншталь Тріумф волі (Triumph des Willens) показує, як Гітлер виступає перед членами організації «Гітлерівська молодь», а потім вітає їх на Нюрнберзькому мітингу 1934 року.

Гітлерівська молодь

«Гітлерівська молодь» була напіввійськовою організацією. Головною метою стало навчання хлопців як майбутніх бійців і солдатів для нацистської справи. Як офіційна організація нацистської держави, «Гітлерівська молодь» мала військову структуру на місцевому, регіональному та національному рівнях. 

Хлопці практикували військові вправи та навчалися поводитися зі зброєю. Вони також працювали на фермах влітку і займалися змагальними видами спорту, особливо боксом. Деяким парубкам подобалися фізичні випробування, змагання та дух товариства. Проте інші сприймали нестерпним і відразливим постійну зосередженість на підготовці до війни та принесенні себе в жертву вітчизні. 

Союз німецьких дівчат 

Союз німецьких дівчат мав на меті підготовку дівчат до ролі майбутніх дружин і матерів. Дівчата також займалися фізичними вправами, як-от гімнастикою. Види спорту для дівчат, як правило, були колективними і синхронними, а не змагальними та індивідуальними. Ці заходи служили для того, щоб продемонструвати цінність спільної роботи. Союз навчав дівчат доглядати за домом і сім’єю. Вони отримували такі навички, як шиття, догляд за дітьми, приготування їжі та домашні справи. 

Молодь в опозиції

Через організації «Гітлер'югенду» нацистська держава намагалася створити однорідну молодіжну культуру. Однак частина молодих людей відмовлялася від участі в них. Іноді це був політичний, чи релігійний протест. Подеколи їхня відмова ґрунтувалася на підлітковому бунті або індивідуалізмі.

Особливо поширені у великих містах нелегальні молодіжні групи відкидали культуру організації «Гітлерівська молодь». Як правило, цим молодіжним групам не подобалися конформізм і мілітаризація. Зазвичай вони носили одяг різних стилів та займалися менш структурованою соціальною діяльністю. Багато незаконних молодіжних груп створювалися як для дівчат, так і для хлопців. Деякі навіть підтримували більш гнучкий підхід до гендерних ролей, ніж дозволяла жорстка структура організації «Гітлерівська молодь». 

Кожна з цих неформальних, альтернативних молодіжних груп набула своїх особливостей. Leipzig Meuten були прокомуністичною антинацистською організацією. Різкі та шалені «Пірати Едельвейсу» іноді фізично билися з членами організації «Гітлерівська молодь». Члени молодіжної групи «Свінг-молодь» — найвизначнішої альтернативної молодіжної групи в Гамбурзі — танцювали свінг і слухали джаз. Вони носили довге волосся й одягалися в американському або британському стилі. 

Ця бунтівна молодь зазнавала реального ризику бути заарештованою гестапо і ув’язненою в концтабори.

Мобілізація молоді на війну

Станом на початок війни у 1939 році, організація «Гітлерівська молодь» вже підготувала ціле покоління молоді для ведення воєнних дій та окупації чужої території. Молоді чоловіки та жінки, які приєдналися до організації на початку 1930-х років, були навчені практичним навичкам та нацистським ідеям. Ті, кому вже виповнилося вісімнадцять років, використовували ці знання для служіння німецьким військовим інтересам. Вони працювали солдатами, поліцейськими, секретарями, медсестрами та лікарями.

Наступне покоління членів руху «Гітлерівська молодь» ще було занадто молодим, щоб вступати до військових та інших нацистських організацій. Але вони теж мали відігравати роль у війні. «Гітлерівська молодь» та Союз німецьких дівчат брали участь у допоміжних заходах, пов’язаних із війною. Наприклад, вони готували пакети допомоги для військ на фронті. 

Старші хлопці та дівчата навіть були зосереджені на деяких територіях, анексованих Німеччиною до та на початку війни. Нацисти вважали, що етнічне німецьке населення, яке проживає за межами довоєнної Німеччини, потребує повторної германізації. «Гітлерівська молодь» викладала в цих громадах німецьку мову та інші німецькі культурні традиції.

Кінець війни

Коли стало зрозуміло, що нацистська Німеччина програє війну, нацистський режим зіткнувся з дефіцитом кадрів. Повітряні нальоти Союзників знищили значну частину німецьких міст. Це створило проблеми з матеріально-технічним забезпеченням та посилило нестачу житла та продовольства. Під час рейдів режим використовував підлітків для керування зенітними установками. Згодом молодь також допомагала мирним жителям, переміщеним унаслідок руйнувань, надаючи їм всіляку підтримку. Наприклад, дівчата працювали в безкоштовних їдальнях, допомагали тим, чиї будинки були зруйновані, та працювали медсестрами.

У 1943 році Ваффен-СС сформували окрему дивізію, що складалася з членів організації «Гітлерівська молодь». До цієї дивізії ввійшли хлопці 1926 року народження (у 1943 році їм було 16 або 17 років). Перша дивізія була розгорнута у Франції. Там вона скоїла кілька злочинів, як-от масове вбивство канадських військовополонених в Арденському абатстві. Ця дивізія також здійснила масове вбивство французів, відоме як «Аскське кровопролиття». Крім того, ці молоді люди боролися із військами Союзників у Нормандській операції у Франції та в Арденській операції в Бельгії.

В останні місяці війни чоловіки віком від 16 до 60 років були зараховані в нове оборонне ополчення під назвою Volkssturm (букв. «народний штурм»). Це ополчення приєдналося до регулярних військових в останніх оборонних боях проти військ Союзників. 

Погано оснащені та недостатньо підготовлені, тисячі молодих людей билися та вмирали за німецькі військові інтереси, навіть коли поразка стала неминучою.

Після війни

Як і нацистська партія, організація «Гітлерівська молодь» і Союз німецьких дівчат після війни були оголошені поза законом. Однак до того часу мільйони молодих людей провели роки свого становлення як члени організації «Гітлер'югенд». Таким чином, ці структури мали величезний вплив на німецьке суспільство ХХ століття.