Адольф Гітлер: ранні роки, 1889–1921
Адольф Гітлер (1889–1945) був лідером нацистської партії та диктатором нацистської Німеччини з 1933 по 1945 рік. Під керівництвом Гітлера нацистська Німеччина здійснила Голокост — систематичне переслідування та вбивство євреїв у Європі. З дитинства і аж до дорослого віку Гітлер перебував під впливом політичних і соціальних ідей, які згодом стали основою нацистської ідеології. Він став лідером нацистської партії в 1921 році.
Ключові факти
-
1
У юності Адольф Гітлер перебував під впливом антисемітизму та етнічного націоналізму в школі, у пресі та в політичному житті.
-
2
У молодості Гітлер пережив значні історичні події, які змінили хід німецької історії та вплинули на його політичний розвиток.
-
3
Після Першої світової війни Гітлер став висхідною зіркою в мюнхенській політиці. Там процвітали ультранаціоналістичні, антидемократичні, антикомуністичні та антисемітські ідеї.
Адольф Гітлер (1889–1945) був лідером нацистської партії та диктатором нацистської Німеччини з 1933 по 1945 рік. Його повсюдно вважають символом зла через злочини, скоєні нацистським німецьким режимом під його керівництвом. Зокрема, саме відповідальність Гітлера за Другу світову війну та Голокост — систематичне переслідування та масові вбивства євреїв у Європі — зробила його таким сумнозвісним.
Життя Гітлера часто є предметом міфів і легенд. Багато з цих історій є моторошними, фантастичними або сенсаційними. Деякі міфи походять від самого Гітлера та (переважно) вигаданої версії його життя, яку він виклав у своїй книзі Mein Kampf. Інші міфи походили від політичних опонентів, які намагалися його дискредитувати. Ще інші еволюціонували за десятиліття, що минули після його смерті. Більшість цих міфів походять від спроб людей зрозуміти Гітлера та його злочини. Що ж такого було в цьому чоловікові, яке надихнуло мільйони людей на вчинення таких незбагненних вчинків?
Ранні роки Гітлера були важливими для формування його ідеології. У цей час Гітлер познайомився з ідеями, які стали ключовими складовими його світогляду. Ці ідеї включають крайній етнічний німецький націоналізм, расовий антисемітизм, опозицію до ліберальної демократії та антикомунізм. Коли й чому Гітлер прийняв екстремальний і радикальний світогляд, залишається предметом історичних дискусій.
Міфи про родинне минуле Гітлера
Існує два основних міфи про родинне походження Адольфа Гітлера. Перший — це міф про те, що дід Гітлера був євреєм. Другий — твердження, що справжнє прізвище Гітлера було Шикльгрубер. Жоден із цих міфів не відповідає дійсності.
Чи був дід Гітлера євреєм?
Ні, немає жодних доказів того, що дід Адольфа Гітлера був євреєм. Ця безпідставна чутка з'явилася ще в 1920-х роках.
Цей міф, імовірно, набув поширення через спекуляції щодо особи діда Гітлера. Батько Гітлера, Алоїс, народився поза шлюбом від Марії Анни Шикльгрубер. У записі про хрещення Алоїса не було вказано імені його батька. Хоча це неможливо довести, найімовірнішими кандидатами на роль біологічного батька Алоїса (а отже, і діда Адольфа Гітлера) є брати Гідлери: Йоганн Георг або Йоганн Непомук. Йоганн Георг став вітчимом Алоїса, а Йоганн Непомук допомагав його виховувати. У 1876 році Йоганн Георг був офіційно внесений до свідоцтва про народження Алоїса як його батько. Жоден із цих чоловіків не був євреєм. Немає жодних доказів того, що Марія Анна мала будь-які інтимні стосунки з єврейським чоловіком.
Чи було справжнє прізвище Адольфа Гітлера Шикльгрубер?
Ні, прізвище Адольфа Гітлера ніколи не було Шикльгрубер, але це було родинне прізвище. Шикльгрубер — прізвище бабусі Адольфа Гітлера по батькові. Оскільки батько Гітлера Алоїз народився поза шлюбом, він носив прізвище «Шикльгрубер» до зрілого віку. У 1876 році Алоїз змінив своє прізвище на Гітлер, коли записав ім'я свого вітчима до свідоцтва про народження. «Гітлер» було одним із варіантів написання прізвища «Гідлер». Алоїз Гітлер передав це прізвище своїм дітям, у тому числі Адольфу Гітлеру.
Дитинство та юність Гітлера
Адольф Гітлер народився 20 квітня 1889 року в родині Алоїза та Клари (уродженої Пельцль) у містечку Браунау-на-Інні в Австро-Угорській імперії (нині Австрія). Гітлер був хрещений у Римо-католицькій церкві. Його батько Алоїз (1837–1903) був митником середньої ланки. Клара (1860-1907) була третьою дружиною Алоїза. У подружжя було шестеро дітей, четверо з яких померли немовлятами або в ранньому дитинстві. Молодша сестра Адольфа Гітлера Паула народилася в 1896 році. Гітлер також мав старших зведених брата і сестру від другого шлюбу свого батька.
У дитинстві Адольфа сім'я Гітлерів кілька разів переїжджала. У 1898 році вони оселилися в селі на околиці австрійського міста Лінц. Кілька років Адольф Гітлер відвідував школу в Лінці, де мав проблеми з оцінками.
Вплив німецького націоналізму на Гітлера
У школі Гітлер зазнав впливу німецьких націоналістичних ідей, популярних у Лінці на той час. Імовірно, саме там він познайомився з етнічним німецьким націоналізмом Георга Ріттера фон Шонерера. Шонерер стверджував, що всі етнічні німці повинні бути об'єднані в одній країні. Він виступав проти багатонаціональної Австро-Угорської імперії. Шонерер також пропагував расовий антисемітизм.
Нездійснені мистецькі мрії Гітлера
Молодий Адольф Гітлер хотів стати художником. За словами Гітлера, він запекло сперечався зі своїм батьком, який хотів, аби Адольф вступив на державну службу в Австро-Угорщині. Після смерті батька в 1903 році Гітлер переконав матір дозволити йому здійснити свою мрію стати художником. Восени 1907 року Гітлер складав вступний іспит до Академії мистецтв у Відні. Його кандидатуру відхилили.
Гітлер як «митець-невдаха» залишається предметом жартів і альтернативних історій про німецького диктатора навіть у ХХІ столітті.
Єврейський лікар Клари Гітлер
Існує поширений міф, що Адольф Гітлер ненавидів євреїв через єврейського лікаря, який лікував його матір. Однак є вагомі докази протилежного.
Протягом 1907 року Гітлер допомагав доглядати матір'ю, яка помирала від раку молочної залози. Її лікар, доктор Едуард Блох, був євреєм. У Гітлера і доктора Блоха склалися добрі стосунки. Гітлер висловлював свою вдячність Блоху за допомогу й турботу. Клара померла в грудні 1907 року. Роками пізніше, коли нацисти захопили Австрію, Гітлер подбав про те, щоб доктор Блох і його дружина були звільнені від багатьох антисемітських заходів режиму.
Період перебування Гітлера у Відні, 1908–1913 роки
На початку 1908 року, через кілька тижнів після смерті своєї матері Клари, Гітлер переїхав до Відня. На відміну від Лінца, де населення було переважно німцбким, Відень був мультиетнічним, багатонаціональним і полірелігійним. Серед віденців було багато євреїв та чехів. Гітлер залишався в місті до травня 1913 року.
Життя Гітлера у Відні
Спочатку Гітлер жив у Відні досить добре. У нього був щедрий спадок, залишений батьками, і він не працював. У 1908-1909 роках йому вдруге не вдалося вступити до Академії мистецтв. Він втратив зв'язок із родиною. До кінця 1909 року спадок Гітлера вичерпався, і він скотився у злидні. Він був змушений тимчасово жити в притулку для бездомних, а потім у чоловічому гуртожитку. У цей час Гітлер почав малювати акварельні пейзажі Відня, які спочатку продавав за допомогою свого ділового партнера.
Вплив політичного антисемітизму на Гітлера у Відні
Протягом перших двох років перебування Гітлера у Відні мером міста був антисемітський політик Карл Люгер. Люгер був одним із засновників Австрійської християнсько-соціальної партії (Christlichsoziale Partei). Як політик, Люгер використовував економічний антисемітизм і нову політичну тактику, щоб здобути електоральну підтримку.
Пізніше Гітлер стверджував, що його антисемітська політична ідеологія сформувалася у Відні. Він казав, що його частково надихнули Люгер і антисемітські газети міста. Однак факти з життя Гітлера вказують на те, що це, імовірно, не зовсім так. У Відні Гітлер мав єврейських знайомих і ділових партнерів. Згідно з наявними свідченнями, Гітлер прийняв всеосяжну антисемітську ідеологію лише після того, як покинув Відень. Проте, цілком імовірно, що цей період вплинув на антисемітські переконання та політику Гітлера.
Гітлер у Мюнхені, 1913–1914 роки
У травні 1913 року Гітлер залишив Відень і переїхав до Мюнхена, столиці німецької землі Баварія. Баварія була частиною Німецької імперії. Він переїхав до Мюнхена, щоб уникнути покарання за ухилення від військової служби в Австро-Угорщині. Гітлер профінансував свій переїзд із залишків спадку. У Мюнхені Гітлер продовжував вести безцільне життя. Він заробляв на життя, продаючи свої акварелі та ескізи.
Військова служба Гітлера під час Першої світової війни, 1914–1918 роки
Адольф Гітлер з ентузіазмом сприйняв початок Першої світової війни влітку 1914 року. 2 серпня, коли почалася війна, 25-річний Гітлер був присутній на патріотичному заході в Мюнхені на центральній площі Одеонсплац. Через роки фотограф Гітлера Генріх Гофман знайшов молодого Адольфа на знімку, який він зробив того дня серед натовпу. Цей знімок став популярним пропагандистським зображенням у нацистській Німеччині.
Гітлер вступає до баварської армії
Незважаючи на те, що Гітлер був іноземним громадянином, він вступив до баварської армії у серпні 1914 року. Під час Першої світової війни баварська армія була частиною німецької армії. Гітлер служив у 16-му Баварському резервному піхотному полку. Після обмеженої, прискореної військової підготовки, восени 1914 року підрозділ вирушив до Бельгії. Гітлер зі своїм загоном брав участь у Першій битві при Іпрі (жовтень–листопад 1914 року). Це був єдиний фронтовий досвід Гітлера.
Військові звання та медалі Гітлера
У листопаді 1914 року Гітлер отримав звання єфрейтора — друге військове звання для рядового солдата. Це був приблизно еквівалент рядового першого класу в армії США. Його більше ніколи не підвищували. Звання Гітлера часто помилково перекладають на англійську як Lance Corporal (молодший капрал). Під час війни він отримав кілька медалей, зокрема Залізний хрест 2-го класу в грудні 1914 року та Залізний хрест 1-го класу в серпні 1918 року.
Гітлер як зв'язковий
У листопаді 1914 року Гітлер став зв'язковим. Його робота полягала в тому, щоб передавати повідомлення в штаб полку і з нього. Він більше не був солдатом на передовій. Протягом наступних чотирьох років полк Гітлера брав участь у низці боїв у Бельгії та Франції на Західному фронті. Під час цих боїв Гітлер часто перебував на відстані кількох кілометрів від лінії фронту. Проте в жовтні 1916 року під час битви на Соммі він був легко поранений осколком снаряда у верхню частину стегна.
Досвід служби Гітлера в тилу
Хоча Гітлер перебував на дійсній службі зі своїм підрозділом протягом більшої частини Першої світової війни, він також провів деякий час у німецькому тилу. Після поранення в жовтні 1916 року він близько двох місяців перебував у військовому шпиталі під Берліном. І в Мюнхені, і в Берліні Гітлер був свідком масового голоду серед німецького цивільного населення взимку 1916–1917 років, спричиненого неврожаєм і продовольчою блокадою воєнного часу. Через півтора року, перебуваючи у відпустці у вересні 1918 року, Гітлер спостерігав повний крах морального духу в німецькому тилу. Цей досвід справив на Гітлера незабутнє враження і згодом вплинув на рішення, які він приймав щодо постачання продовольства під час Другої світової війни.
Останні місяці Першої світової війни
У жовтні 1918 року Гітлер був поранений під час атаки з використанням іприту. Його відправили до військового госпіталю Pasewalk. Звістка про перемир'я 11 листопада 1918 року, повалення кайзера Вільгельма II та німецьку революцію дійшла до нього, коли він одужував. Огида й розпач Гітлера щодо перемир'я і падіння Німецької імперії згодом стануть важливою частиною його міфів та ідеології.
Досвід Гітлера в Мюнхені після Першої світової війни
Хоча більшість солдатів Першої світової війни швидко демобілізувалися, Гітлер вирішив залишитися в баварській армії після закінчення війни. Без сім'ї, друзів, житла і перспектив працевлаштування, йому не було куди йти. Гітлер перебував на службі в баварській армії в мирний час з осені 1918 року до кінця березня 1920 року. У цей час навколо нього стрімко розвивалися політичні події.
Політичні зміни в Мюнхені 1918–1919 років
Коли Гітлер повернувся до Мюнхена наприкінці листопада 1918 року, місто перебувало в епіцентрі політичних змін. 7–8 листопада революціонери в Баварії скинули баварського короля Людвіга III і встановили демократичний республіканський уряд. З листопада 1918 року по лютий 1919 року лідером нового баварського уряду був соціаліст Курт Айснер, який був євреєм. Айснера було вбито в лютому 1919 року. Його наступника Йоганнеса Гофмана зрештою вигнали з міста під час спроби комуністичного перевороту. У квітні-травні 1919 року владу в місті захопила Баварська радянська республіка (Bayerische Räterepublik, дослівно «Баварська республіка рад»), комуністичний уряд. За допомогою сусідніх держав та ополченців уряд Гофмана придушив Баварську радянську республіку. Почалася антикомуністична реакція, в результаті якої загинули сотні людей.
Протягом усіх цих політичних змін Гітлер продовжував служити в баварській армії. Він зробив цей вибір, незважаючи на те, що мав можливість бути списаним. Це означає, що Гітлер, який незабаром стане відомим своєю затятою опозицією до парламентської демократії та комунізму, добровільно служив солдатом на боці обох цих урядів.
Антисемітизм у повоєнному Мюнхені
Під час і після Першої світової війни антисемітизм набирав сили по всій Німеччині. Багато німців звинувачували всіх євреїв у тому, що Німеччина програла Першу світову війну, у революції в листопаді 1918 року і в поширенні комунізму.
Гітлер пережив цей період загострення антисемітизму в повоєнному Мюнхені. Мюнхен став осередком антиєврейських настроїв. У Мюнхені антисемітизм загострився влітку й восени 1919 року у відповідь на світові події. По-перше, багато людей у Мюнхені та за його межами робили євреїв цапами-відбувайлами за дії комуністичної Баварської радянської республіки. Люди висловлювали гнів на адресу німецького уряду за підписання Версальського договору. Цей гнів набував антисемітського відтінку. У 1919 році в німецькому перекладі з'явилася антисемітська конспірологічна публікація «Протоколи сіонських мудреців». У наступні місяці й роки Адольф Гітлер переймав і поширював багато антисемітських ідей і теорій змови, поширених у повоєнному Мюнхені та Німеччині того часу.
За цих обставин у Мюнхені виникли нові, праворадикальні антисемітські рухи. І саме в цьому середовищі Гітлер став відомим завдяки своїм здібностям динамічного політичного оратора.
Перші антисемітські висловлювання та промови Гітлера
Влітку 1919 року Гітлер приєднався до інформаційного відділу Баварської військової адміністрації. Цей військовий орган збирав розвідувальну інформацію про політичні партії в Мюнхені та проводив антикомуністичне «політичне виховання» для військових. У липні Гітлер пройшов навчальний курс з антикомуністичної пропаганди. Там він слухав лекції з історії та політики, які, ймовірно, вплинули на його мислення. Того літа Гітлер усвідомив, що він обдарований оратор, і почав відточувати свій талант. У серпні 1919 року він виголосив свої перші антисемітські політичні промови перед солдатами.
Вражений ораторськими здібностями Гітлера, його керівник доручив йому письмово відповісти на запит студента щодо так званого «єврейського питання». У листі від 16 вересня 1919 року Гітлер визначив євреїв як расу («Rasse»). Він повторював брехню про євреїв, засновану на економічному, націоналістичному та расовому антисемітизмі. У листі він також закликав до створення сильного націоналістичного уряду, який би повністю виселив євреїв із Німеччини.
Шлях до лідерства в нацистській партії
У зв'язку зі своєю роботою в Інформаційному відділі Гітлер 12 вересня 1919 року відвідав збори невеликої Німецької робітничої партії (Deutsche Arbeiterpartei, DAP). За словами Гітлера, на зборах він виголосив імпровізовану промову, яка настільки вразила керівництво партії, що вони заохотили його до вступу. За місяць Гітлер приєднався до DAP під номером 555. Пізніше Гітлер неправдиво стверджував, що його членський номер був сім.
Гітлер виголосив свою першу офіційну промову для DAP 16 жовтня 1919 року в пивній залі. Завдяки своїм ораторським здібностям Гітлер швидко піднявся до керівних лав DAP. Він допомагав лідерам DAP писати політичну програму партії. Цю програму Гітлер оголосив на великому публічному зібранні 24 лютого 1920 року в мюнхенській пивній «Гофбройгаус». Незабаром після цього DAP змінила назву на Націонал-соціалістичну німецьку робітничу партію (Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei, NSDAP). Потім вона стала загальновідомою як Нацистська партія.
Наприкінці березня 1920 року Гітлер залишив баварську армію. Він оселився в маленькій орендованій кімнаті, недалеко від центру міста. Відтепер він повністю присвятив себе політиці. Джерелом його доходу були гонорари за політичні виступи. Він також отримував гроші та пільги від нацистської партії та її благодійників.
До середини 1921 року Гітлер утвердився як лідер нацистської партії. Саме в цій ролі Гітлер стане однією з найбільш важливих і деструктивних політичних фігур в історії.
