Культура в Третьому Райху: огляд
Націонал-соціалізм (нацизм) являв собою набагато більше, ніж політичний рух. Нацистські лідери, які прийшли до влади в січні 1933 року, прагнули більшого, ніж просто політичної влади. Вони хотіли змінити культурний ландшафт: пропагувати те, що вони вважали традиційними «німецькими» та «нордичними» цінностями, усунути єврейські, «іноземні» й «дегенеративні» впливи та сформувати расову спільноту, яка відповідала б нацистським ідеалам.
Ключові факти
-
1
Під керівництвом Йозефа Ґеббельса Міністерство народної просвіти й пропаганди та Імперська палата культури допомагали диктувати, які фільми, мистецтво, музика й література є політично прийнятними та хто може працювати в цих культурних сферах.
-
2
Євреїв та осіб, яких вважали політично неблагонадійними, усували з культурних установ, а їхні твори вилучали з галерей, кінотеатрів, бібліотек і театрів.
-
3
Нацистські пропагандистські заходи, як-от виставки «Дегенеративне мистецтво» та «Велике німецьке мистецтво», мали позначити для громадськості, що було прийнятним і неприйнятним у Третьому Райху.
«Синхронізація» культури
У 1933 році нацистський міністр народної освіти й пропаганди Йозеф Ґеббельс розпочав синхронізацію культури, за допомогою якої мистецтво було приведено у відповідність до нацистських цілей. Уряд здійснив чистку культурних організацій від євреїв та інших осіб, політичну чи мистецьку діяльність яких вважали підозрілою. Твори провідних німецьких письменників, як-от Бертольта Брехта, Ліона Файхтванґера та Альфреда Керра кинули у вогонь під час церемонії спалення книг у Берліні.
Імперська палата культури
Починаючи з вересня 1933 року, Імперська палата культури (що складалася з Імперської палати кінематографії, Імперської палати музики, Імперської палати театру, Імперської палати преси, Імперської палати літератури, Імперської палати образотворчих мистецтв та Імперської палати радіо) контролювала й регулювала всі аспекти німецької культури. Нацистська естетика наголошувала на пропагандистському значенні мистецтва та прославляла селянство, «арійців» і героїзм війни. Ця ідеологія різко контрастувала із сучасним інноваційним мистецтвом, як-от абстрактним живописом, що його засуджували як «дегенеративне мистецтво», а також «арт-більшовизм» і «культурний більшовизм».
Архітектура та література
В архітектурі нацисти будували монументальні споруди у стерильній класичній формі, щоби передати «велич» свого політичного руху. У літературі вони пропагували твори таких письменників, як Адольф Бартельс і поет Гітлер’юґенду Ганс Бауман, а також створили «чорний список», щоби полегшити вилучення «неприйнятних» книг із публічних бібліотек. Окрім селянської літератури та історичних романів, присвячених народу, німецька культурна влада пропагувала воєнні романи, щоби підготувати населення до конфлікту.
Кінематограф
Німецьке «культивування мистецтва» (термін для позначення всіх заходів, спрямованих на просування митців і мистецтва) поширювалося й на кінематограф. Значною мірою субсидована державою, кіноіндустрія була важливим інструментом пропаганди. Такі фільми, як Тріумф волі Лені Ріфеншталь та Юний гітлерівець Квекс (Der Hitlerjunge Quex) прославляли нацистську партію та Гітлер’юґенд. Інші фільми, як-от Я звинувачую (Ich klage an), виправдовували програму евтаназії, тоді як Єврей Зюсс (Jud Suess) і Вічний жид (Der ewige Jude) увічнювали антисемітські стереотипи.
Музика
У музиці нацисти пропагували твори німецьких композиторів, як-от Йоганна Себастьяна Баха, Людвіґа ван Бетховена, Антона Брукнера та Ріхарда Ваґнера, водночас забороняючи виконання творів «неарійців», як-от Фелікса Мендельсона та Ґустава Малера. Адольф Гітлер регулярно відвідував опери на Байройтських фестивалях на честь композитора Ріхарда Ваґнера. Нацисти поширювали націоналістичні пісні та марші, щоб сприяти ідеологічній індоктринації.
Театр
Театральні трупи ставили п’єси великих німецьких письменників, як-от Ґете й Шиллера, а також націонал-соціалістичні драми. Щоб створити потужніше відчуття народу або національної спільноти (Volksgemeinschaft), нацисти наказали будувати великі амфітеатри просто неба.
«Очищення» Німеччини
Пропаганда «арійської» культури та придушення інших форм мистецтва були ще однією спробою нацистів «очистити» Німеччину.
