Ян Карський
Ян Карський був підпільним кур’єром польського уряду у вигнанні. Він передав західним союзникам докази масового вбивства євреїв у Європі. Він повідомляв про звірства нацистів у Варшавському ґетто та про депортацію євреїв до таборів смерті.
Ключові факти
-
1
«Ян Карський» — це псевдонім Яна Козелевського. Карський брав участь у польському русі опору проти окупації Польщі нацистською Німеччиною.
-
2
У 1942 році Карський став свідком жорстокого поводження нацистів з євреями у Варшавському ґетто. У транзитному таборі Ізбиця він бачив, як німці запихали тисячі євреїв у потяги, що прямували до табору смерті.
-
3
У 1943 році Карський надав західним союзникам докази того, що нацистська Німеччина масово вбивала євреїв у Європі. Політичні лідери Лондона й Вашингтона відхилили його прохання вжити відповідних заходів.
Ян Карський, уроджений Ян Козелевський, з'явився на світ 1914 року в римо-католицькій родині в Лодзі. Перед початком Другої світової війни він закінчив юридичний факультет і вивчився на дипломата. Він також випустився з офіцерської юнкерської школи артилерійського резерву. Під час навчання та після нього Карський проходив дипломатичне та консульське стажування на різних посадах у Румунії, Німеччині, Швейцарії та Великій Британії. У 1938 році перейшов на службу до консульського відділу Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
Початок Другої світової війни
Друга світова війна почалася у вересні 1939 року, перервавши перспективну кар’єру Карського на дипломатичній службі. Того місяця нацистська Німеччина та Радянський Союз вдерлися до Польщі та окупували її. Відповідно до німецько-радянського пакту від серпня 1939 року нацистська Німеччина окупувала західну половину Польщі, а Радянський Союз — східну. На початку війни Карський приєднався до польської армії, але наприкінці вересня потрапив у радянський полон. У радянському полоні він і взяв собі прізвище «Карський».
У листопаді в рамках обміну полоненими між радянськими та німецькими військами Карський потрапив під німецький арешт. Протягом короткого часу німці утримували його в таборі для військовополонених у Радомі, але йому вдалося втекти. Звідти Карський дістався до Варшави, де приєднався до польського підпільного руху опору.
Карський як свідок Голокосту
Карський був знаний своїми винятковими знаннями географії та іноземних мов, а також чудовою пам’яттю. Це допомогло йому стати цінним кур’єром польського підпільного руху проти німців і радянської влади. Як кур’єр Карський передавав таємну інформацію між представниками руху опору й польським урядом у вигнанні зі штаб-квартирою в Лондоні. Наприкінці 1940 року під час виконання завдання Карського схопили гестапівці й по-звірячому катували. Боячись, що під примусом він може розкрити важливі таємниці, Карський спробував забрати собі життя, порізавши зап'ястя, але його відправили до лікарні. Він утік за підтримки польського руху опору.
Наприкінці 1942 року Карського нелегально переправляли до та з Варшавського ґетто та Ізбиці, транзитного ґетто для євреїв, яких відправили до табору смерті Белжець. В обох місцях він спостерігав жахливі умови, створені німцями, через які десятки тисяч євреїв померли від голоду та хвороб. В Ізбиці, переодягнений охоронцем, він бачив, як тисячі євреїв запихали в товарні вагони. Карський дізнався, що поїзд везе їх на вбивство.
Потім Карському вдалося помандрувати Європою, окупованою Німеччиною, до Лондона, де він виступив із доповіддю польському урядові у вигнанні та вищому британському керівництву, зокрема міністру закордонних справ Ентоні Ідену. Він описав побачене й надав докази того, що нацистська Німеччина вбивала євреїв по всій Європі. У липні 1943 року Карський відвідав Вашингтон і зустрівся з американським президентом Франкліном Д. Рузвельтом, щоб передати йому ту саму доповідь. Карський виступав за конкретні дії з порятунку євреїв. Лідери країн-союзників, однак, наполягали, що їхнім першочерговим завданням мала бути військова поразка Німеччини.
У вересні 1943 року Карський повернувся до Лондона, де подав прохання про вступ до Війська польського на Заході (Polish Armed Forces in the West). З низки політичних міркувань польський уряд у вигнанні відхилив це прохання. Натомість у лютому 1944 року Карського повернули до Сполучених Штатів з інформаційною місією. Протягом того року він читав лекції, писав газетні статті та виступав по радіо про нацистську окупацію Польщі, польське підпілля та важке становище євреїв за панування нацистів.
Життя в Америці
Після війни Карський залишився в США. В 1949 році він почав працювати в Джорджтаунському університеті, а в 1952 році здобув ступінь доктора філософії в Школі дипломатичної служби університету. Він викладав у Джорджтаунському університеті до виходу на пенсію в 1984 році у званні професора.
Перебуваючи під глибоким впливом пережитої війни та спогадів про Голокост, Карський до кінця свого життя невтомно працював над сприянням польсько-єврейському взаємопорозумінню та вшануванню пам’яті всіх жертв нацизму. Карський отримав найвищі польські цивільні й військові нагороди, а також став почесним громадянином Ізраїлю й був нагороджений відзнакою «Праведник народів світу» Яд Вашем.
Ян Карський помер у Вашингтоні, округ Колумбія, в липні 2000 року.