Gleichschaltung (Гляйхшальтунг): координація нацистської держави

Загальні відомості

Gleichschaltung — це німецький термін, що застосовувався до процесу нацифікації німецького суспільства після захоплення нацистами влади в 1933 році. Як тільки Гітлер став канцлером, він і нацистська партія прагнули «скоординувати» всі політичні, соціальні та культурні інституції з нацистською державою. Ця «координація» здійснювалася в ім’я національної єдності. Однак вона дозволила нацистській партії розширити свою владу, створивши однопартійну державу. Координації підлягало все: місцеве самоврядування, професійні організації, соціальні клуби, дозвілля — навіть дитяче. 

Держава здійснювала координацію згори донизу. Водночас багато німців відповіли на це власною координацією знизу догори. Це було відомо як Selbstgleichschaltung. Навіть Гітлер був здивований швидкістю та легкістю перебудови Німеччини. Він зазначав, що «все відбувається набагато швидше, ніж ми могли сподіватися».1Footnote 11

Створення однопартійної держави

Фото

Адольф Гітлер в день, коли його призначили на посаду канцлера Німеччини. (Фото)

В день призначення на посаду канцлера Німеччини Адольф Гітлер вітає натовп німців, повних ентузіазму, з вікна будівлі відомства канцлера Німеччини. Берлін (Німеччина), 30 січня 1933 року.

Джерело:

• Bayerische Staatsbibliothek München

Однією з першочергових цілей координації було створення однопартійної держави, повністю підконтрольної нацистам. У січні 1933 року Гітлер став канцлером. На той час Німеччина все ще була багатопартійною державою. Країною керував всенародно обраний представницький уряд. Наступного місяця в результаті підпалу згорів рейхстаг (будівля німецького парламенту). Нацисти скористалися можливістю діяти. Вони звинуватили в цьому Комуністичну партію. 28 лютого 1933 року вони видали Указ про пожежу в рейхстагу. Цей крок призупинив захист громадянських прав, свободи слова та належної правової процедури, передбачених Конституцією Німеччини.2Footnote 22

24 березня 1933 року Гітлер домігся ухвалення Закону про надзвичайні повноваження. Акт надавав рейхсканцлеру (Гітлеру) можливість ухвалювати закони без консультацій із рейхстагом. Він міг це робити, навіть якщо ці закони суперечили Конституції Німеччини. Це фактично поклало край парламентській демократії в Німеччині.3Footnote 33

Гітлеру вдалося забезпечити контроль над національним урядом. Він прийняв два додаткові закони для реорганізації під контролем нацистів урядів на рівні земель. Ці закони розпустили існуючі уряди земель. Законом також призначався Reichsstatthalter (намісник рейху) для кожної землі. Reichsstatthalter підпорядковувався безпосередньо Вільгельму Фріку, рейхсміністру внутрішніх справ. Кожен з них відповідав за реалізацію нацистської політики у свої землі.

Наступною мішенню в цьому процесі стала державна служба. 7 квітня 1933 року Гітлер видав Закон про відновлення професійної державної служби. Цей акт звільняв із державної служби всіх євреїв і політичних опонентів нацистів. Закон стосувався кожного працівника на всіх рівнях державного управління. Крім того, він поширювався на численні інші посади, які в багатьох країнах не вважалися частиною державної служби. Наприклад, він охоплював суддів, учителів, викладачів університетів та юристів. Багато людей, особливо євреїв та комуністів, втратили роботу і пенсійне забезпечення. Багато інших людей поспішили вступити до нацистської партії, щоб захистити свої робочі місця в часи високого рівня безробіття. Всі ті, хто приєднався, не обов’язково робили це з політичних переконань. 

Гітлер отримав контроль над національними та місцевими органами влади. Він також забезпечив формування урядових кадрів, очищених від усіх потенційних опозиціонерів. Тепер нацистська партія могла оголосити Німеччину однопартійною державою. 14 липня 1933 року партія видала Закон про заборону заснування нових партій. У ньому проголошувалося: «Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини є єдиною політичною партією в Німеччині».4Footnote 44 Членство в інших політичних партіях, як-от Соціал-демократичній партії чи Комуністичній партії, стало незаконним. Члени цих партій стали мішенню для нацистів. Деякі з них втекли з країни або пішли в підпілля. Протягом шести місяців Гітлеру та нацистській партії вдалося отримати повний контроль над німецькою державою. Вони ліквідували всю формальну політичну опозицію. 

Координація економічного, соціального та культурного життя 

Абсолютної політичної влади було недостатньо. Нацистська партія також прагнула до повного контролю над економічним, соціальним та культурним життям у Німеччині. У травні 1933 року були ліквідовані усі профспілки, замість них було створено Deutsche Arbeitsfront (DAF, або Німецький трудовий фронт). DAF створив єдину всеохоплюючу профспілку. Фактично всі німецькі робітники та службовці в усіх галузях економіки належали до DAF. Наприклад, фермери були скоординовані в продовольчий стан рейху. У той час як традиційні профспілки надавали пріоритет правам працівників, DAF наголошував на національних економічних цілях, а не на особистому добробуті. 

У вересні 1933 року нацистський міністр пропаганди Йозеф Ґеббельс створив палату культури рейху. Вона координувала літературу, музику, театр, радіо, кіно, образотворче мистецтво та пресу. Лише художники та письменники, що належали до її афілійованих організацій, могли продовжувати займатися своєю професією. Групи, які раніше були організовані при політичних партіях або профспілках, як-от спортивні команди, музичні гурти та ремісничі асоціації, були розпущені. Ті, що залишилися, були організовані під егідою нацистської партії. Дитячі скаутські організації також були нацифіковані. Закон 1934 року зробив Гітлерюгенд єдиною легальною молодіжною групою в Німеччині.5Footnote 55 У 1939 році участь у ній стала обов’язковою. Усі німецькі діти піддавалися впливу нацистської ідеології з раннього віку.  

Навіть дозвілля координувалося відповідно до нацистських принципів у програмі «Сила через радість» (Kraft durch Freude). Програма була підрозділом Німецького трудового фронту. «Сила через радість» пропонувала субсидовані туристичні пакети, уроки музики, мистецтва, фітнесу, а також спонсорувала квитки в театр і на концерти. 

Висновок

Gleichschaltung — це процес координації. Він був розроблений, щоб взяти під контроль нацистів усі аспекти німецького життя. Від однопартійної держави до Німецького трудового фронту та схваленого нацистами дозвілля, яке пропонувала організація «Сила через радість», — нацизм зачепив практично всі сфери німецького життя.