Після прибуття в табір Аушвіц жертв змушували віддавати всі свої речі. Речі ув’язнених зазвичай упаковували й відправляли до Німеччини для розповсюдження серед цивільного населення або використання німецькою промисловістю. Табір Аушвіц був звільнений в січні 1945 року. На цих радянських військових кадрах видно, як цивільні та радянські солдати перебирають речі людей, депортованих до центру вбивств Аушвіц.
Перед тим, як вбити жінок, нацисти відрізали їм волосся. Великі кількості волосся упаковувалися в мішки. Двадцять кілограмів, двадцять два кілограми, сировина для німецьких заводів. Сім тисяч кілограмів волосся, 140 000 вбитих жінок. Фашисти торгували смертю. Вони виготовляли добрива з людських кісток і поставляли їх фірмі «Стренн». Волосся вони продавали фабрикам націоналізованої оббивної промисловості. Ще одна галузь цієї ж промисловості – бандити виривали зубні протези з ротів трупів, щоб дістати золоті зуби. Усі ці трофеї зайняли площу 35 складів. Ось один з них, в якому зберігалися окуляри. Навіть якщо кожен десятий ув’язнений носив окуляри, то скільки довелося вбити, щоб отримати таку кількість? Одяг і нижня білизна померлих. Хто в Німеччині мав носити одяг убитих немовлят? Ця маса одягу, ця маленька сукня, 514 843 одиниці чоловічого, жіночого й дитячого одягу.
We would like to thank Crown Family Philanthropies and the Abe and Ida Cooper Foundation for supporting the ongoing work to create content and resources for the Holocaust Encyclopedia. View the list of all donors.