Гітлерівський пакт про ненапад на Польщу

Однією з перших ключових ініціатив у сфері зовнішньої політики після приходу Адольфа Гітлера до влади в 1933 році був пакт про ненапад на Польщу, підписаний у січні 1934 року. Цей крок був непопулярним серед багатьох німців, які підтримували Гітлера, але були обурені тим, що після Першої світової війни за Версальською угодою до Польщі відійшли колишні німецькі території: Західна Пруссія, Познань та Верхня Сілезія. Але Гітлер пішов на укладання пакту про ненапад для того, щоб нейтралізувати можливість утворення французько-польського військового альянсу й мати змогу переозброїтися після завершення Першої світової війни.

Умиротворення в Європі

У середині та наприкінці 1930-х років Франція, й особливо Великобританія, дотримувались політики умиротворення. Насправді, політика умиротворення тісно пов’язана з британським прем’єр-міністром Невілом Чемберленом. Метою цієї політики було підтримання миру в Європі шляхом певних поступок на вимоги Німеччини. У Великобританії громадська думка схилялася до перегляду деяких положень Версальської угоди щодо територій та збройних сил. Крім того, ані Великобританія, ані Франція не були готові до війни з нацистською Німеччиною.

Великобританія й Франція по суті мовчали, коли нацистська Німеччина 

  • відмовилась дотримуватись обмежень, встановлених Версальською угодою щодо її збройних сил (1935),
  • почала мілітаризувати Рейнську зону (1936) 
  • та анексувала Австрію (березень 1938). 

У відповідь на погрози Гітлера розпочати війну проти Чехословаччини лідери Великобританії та Франції у вересні 1938 року підписали Мюнхенську угоду. За цією угодою Німеччина отримувала прикордонну Судетську область Чехословаччини. Натомість Гітлер зобов’язувався всі конфлікти в майбутньому вирішувати мирним шляхом. 

Парад німецьких військ по Варшаві

Не дивлячись на мюнхенську обіцянку Гітлера та англо-французькі гарантії щодо захисту Чехословаччини, в березні 1939 року німці ліквідували чехословацьку державу. У відповідь на це Великобританія й Франція гарантували цілісність польської держави. Але це не стримало Гітлера, який прагнув розпочати війну, не зважаючи на жодні погрози чи поступки. 28 квітня 1939 року він заявив про вихід з пакту про ненапад, підписаного із Польщею лише за п’ять років до того. В серпні 1939 року Гітлер провів переговори з Радянським Союзом щодо пакту про ненапад. Таємний німецько-радянський пакт, який передбачав розділення Польщі між двома державами, давав змогу Німеччині напасти на Польщу, не побоюючись радянської інтервенції.

Вторгнення та розділення Польщі

1 вересня 1939 року Німеччина вторглася до Польщі. Щоб виправдати свої дії, нацистська пропаганда звинуватила польську владу в переслідуванні етнічних німців, які живуть у Польщі. Вона також заявила, що Польща разом зі своїми союзниками Великобританією та Францією планувала оточити та розділити Німеччину. СС разом з німецькими військовими інсценували напад на німецьку радіостанцію. Німці звинуватили в цьому нападі поляків. Гітлер використав цю подію, щоб розпочати проти Польщі кампанію «у відповідь». 

На світанку 1 вересня 1939 року Німеччина здійснила раптовий наступ, кинувши в бій 2000 танків за підтримки 900 бомбардувальників та понад 400 винищувачів. Загалом же для вторгнення Німеччина залучила 60 дивізій та близько 1,5 мільйони солдат. Зі Східної Пруссії та Німеччини на півночі та Сілезії й Словаччини на півдні німецькі підрозділи стрімко прорвали польську оборону вздовж усього кордону та перейшли до масованого наступу на Варшаву з метою оточення. 

Польща не встигла провести мобілізацію. Крім того, через певні політичні аспекти армія мала невигідну дислокацію. Також польській армії бракувало сучасного озброєння та обладнання. В неї була мала кількість бронетанкових та моторизованих підрозділів, а кількість літаків трохи перевищувала 300 одиниць, більшість з яких була знищена Люфтваффе протягом перших днів вторгнення. Незважаючи не завзяті бої та важкі втрати з боку німців, польську армію було розгромлено за декілька тижнів. У світі з’явився новий термін, який описував успішну тактику ведення бойових дій Німеччиною — бліцкриг або «блискавична війна». Ця тактика полягала в раптовому масованому наступі мобільних бронетанкових підрозділів за потужної підтримки з боку авіації. 

 Великобританія та Франція залишились вірними своїм гарантіям щодо цілісності кордонів Польщі й 3 вересня 1939 року оголосили війну Німеччині. Однак Польщі довелося воювати на два фронти, оскільки 17 вересня на схід країни вторгся Радянський Союз. Того ж дня польський уряд залишив країну. 

27 вересня 1939 року після нещадних артилерійських обстрілів та бомбардувань Варшава здалася німцям.  Відповідно до секретного протоколу до пакту про ненапад 29 вересня 1939 року Німеччина та Радянський Союз розділили Польщу. Лінія розмежування проходила річкою Буг. 

Останні польські підрозділи припинили опір 6 жовтня. 

Німецька окупація Польщі

Польські немовлята, обрані за своїми «арійськими» рисами

В жовтні 1939 року Німеччина безпосередньо анексувала колишні польські території, розташовані вздовж східного німецького кордону: Західну Пруссію, Познань, Верхню Сілезію та колишнє Вільне місто Данциг. На решті окупованої німцями території Польщі, куди входили міста Варшава, Краків, Радом і Люблін, було утворено так зване Generalgouvernement (Генерал-губернаторство під керівництвом цивільного генерал-губернатора, адвоката нацистської партії Ганса Франка).

Решту території Польщі нацистська Німеччина окупувала в червні 1941 року, коли вторглася до Радянського Союзу. Польща залишалася під німецькою окупацією до кінця січня 1945 року.