Нацистський расизм: загальний огляд
Расизм підживлював нацистську ідеологію та політику. Нацисти вважали, що світ поділений на конкуруючі нижчі й вищі раси, кожна з яких бореться за виживання та домінування. Вони вважали євреїв не релігійною конфесією, а небезпечною неєвропейською «расою». Нацистський расизм спричинить вбивства безпрецедентного масштабу.
Ключові факти
-
1
Расисти вважають, що вроджені, успадковані характеристики біологічно визначають поведінку людини. На початку ХХ століття такі погляди на расу були широко поширені в багатьох частинах світу. Насправді, раса не має біологічного підґрунтя, це культурна класифікація груп.
-
2
Згідно з нацистськими теоріями раси, німці та інші європейці мали вищі фізичні та розумові здібності. Вони вважали європейські народи «арійцями», що походять від давніх індоєвропейців, які розселилися по всьому європейському континенту, а також в Ірані та Індії.
-
3
Расовий антисемітизм — це упередження або ненависть до євреїв, що ґрунтується на хибних наукових теоріях. Цей аспект расизму завжди був невід’ємною частиною нацизму.
Расисти — це люди, які вважають, що вроджені, успадковані характеристики біологічно визначають поведінку людини.
Доктрина расизму стверджує, що кров визначає національно-етнічну ідентичність. У расистській системі цінність людини визначається не її індивідуальністю, а приналежністю до так званої «расової колективної нації». Багато інтелектуалів, включно з наукоцями, надавали псевдонаукову підтримку расистському мисленню. Расистські мислителі ХІХ століття, як-от Г’юстон Стюарт Чемберлен, мали значний вплив на багатьох представників покоління Адольфа Гітлера.
Расизм, включаючи расовий антисемітизм (упередження або ненависть до євреїв, що ґрунтується на хибних біологічних теоріях), завжди був невід’ємною частиною німецького націонал-соціалізму (нацизму).
Нацисти сприймали всю історію людства як історію біологічно зумовленої боротьби між людьми різних рас. Нацисти вважали, що такі політичні рухи, як марксизм, комунізм, пацифізм та інтернаціоналізм, були антинаціоналістичними та відображали небезпечний, расово обумовлений єврейський інтелектуалізм.
У 1931 році СС (Schutzstaffel; елітна гвардія нацистської держави) заснувала Управління з питань раси та поселення для проведення расових «досліджень» і визначення придатності потенційних чоловіків чи дружин для членів СС. Після приходу до влади нацисти в 1935 році прийняли Нюрнберзькі расові закони, в яких було закріплено нібито біологічне визначення єврейства.
Нацистські расисти розглядали психічно й фізично хворих як дефекти на генетичному ландшафті так званої вищої раси, а при їхньому розмноженні – як біологічну небезпеку для чистоти арійської раси. Після ретельного планування та збору даних протягом останніх шести місяців 1939 року німецькі лікарі почали вбивати людей з інвалідністю у закладах по всій Німеччині під час операції, яку вони евфемістично називали «евтаназія».
Відповідно до нацистських расових теорій, німці та інші північні європейці були «арійцями», вищою расою. Під час Другої світової війни нацистські лікарі проводили фальшиві медичні експерименти, намагаючись виявити фізичні докази арійської вищості та неарійської неповноцінності. Незважаючи на те, що в ході цих експериментів нацисти вбили незліченну кількість неарійських в’язнів, вони не змогли знайти жодних доказів своїх теорій про біологічні расові відмінності між людьми.
Прийшовши до влади, нацисти запровадили расові закони та політику, які позбавляли євреїв, чорношкірих та ромів (циган) їхніх прав. Під час Другої світової війни нацистське керівництво розпочало те, що вони називали «етнічною чисткою» на окупованих східних територіях Польщі та Радянського Союзу. Ця політика включала вбивство і знищення так званих ворожих «рас», у тому числі геноцид європейських євреїв і знищення керівництва слов’янських народів.
Нацистський расизм спричинив убивства безпрецедентного масштабу.