Хиль Мейєр Райхман

Хиль народився в єврейській родині в промисловому місті Лодзь. Його мати померла перед Другою світовою війною, залишивши батька виховувати сім’ю. Хиль працював, щоб допомогти батькові утримувати своїх братів і сестер.

1933–1939 роки. 1 вересня 1939 року Німеччина вторглася до Польщі. Хиль утік із Лодзі разом із молодшою сестрою Рівкою до Прушкова, невеликого містечка за 16 кілометрів на південний захід від Варшави.  

1940–1945 роки. У жовтні 1940 року німецька влада створила в Прушкові відкрите ґетто. У січні 1941 року німці перевезли більшість євреїв, ув’язнених у Прушківському ґетто, серед них Рівку, до Варшавського ґетто. Спочатку німецька влада утримувала Хиля в Прушкові для примусових робіт на залізничних станціях. Зрештою його відправили до Варшавського ґетто, де він возз’єднався з Рівкою. 

Хиль і Рівка потрапили до ґетто в Оструві-Любельському. Німецька влада ліквідувала це ґетто в жовтні 1942 року. Мешканців гетто, серед них Хиляй Рівку, змусилт йти пішки до Любартова. У Любартові Хиля й Рівку заштовхали в переповнений товарний вагон, що прямував до центру вбивств у Треблінці. 

У Треблінці табірна адміністрація насильно розділила Рівку й Хиля. Рівку вбили в газовій камері. Хиль був серед близько 100 молодих, фізично здорових чоловіків, відібраних для примусової праці. Тоді як більшість із цих чоловіків вбили пізніше того ж дня, Хиль був тимчасово врятований, тому що зголосився працювати перукарем. Згодом керівництво табору доручило Хилю переносити трупи з газових камер до братських могил. Потім його змушували видаляти штучні зуби (часто з дорогоцінних металів) з убитих жертв. Попри надзвичайне насильство й жахливі умови в Треблінці, Хиль прожив там близько 10 місяців. 

У серпні 1943 року Хиль утік із центру вбивств під час Треблінського повстання. Він пережив перше полювання на втікачів, яке проводили СС, переховуючись у лісі, а потім у польських фермерів. Побоюючись, що його викриють, Райхман вирішив дістатися до Варшави. Там польський друг допоміг йому придбати фальшиві документи на ім’я Генрика Руміновського. Він пережив Варшавське повстання в серпні 1944 року. Після повстання він переховувався в бункері в руїнах Варшави, доки радянські війська не ввійшли в місто та не звільнили його 17 січня 1945 року. 

З його найближчих родичів вижили лише сам Хиль та його брат Моше. Пізніше Хиль одружився, іммігрував до Уругваю та виховав трьох синів. Хиль написав мемуари, в яких задокументував те, що він пережив у Треблінці. Англійською мовою книга вийшла під назвою Останній єврей Треблінки (The Last Jew of Treblinka).