Ґерда та її батьки отримали візи для відплиття на Кубу на «Сент-Луїсі» в травні 1939 року. Коли корабель прибув у порт Гавани, більшості біженців було відмовлено у в’їзді, і кораблю довелося повернутися до Європи. Ґерда та її батьки зійшли на берег у Бельгії. У травні 1940 року Німеччина напала на Бельгію. Ґерда з матір’ю втекли до Швейцарії. Після війни їм повідомили, що батько Ґерди загинув під час депортації.
Ну, як ви можете собі уявити, настрій був жахливий. Всі були дуже пригнічені. Кілька людей вчинили... намагалися вчинити самогубство, як я думаю, один чоловік... він, я думаю, порізав собі вени, і вони, він був єдиним, хто зійшов з корабля, тому що їм довелося відвезти його в лікарню, щоб... надати йому допомогу. Я не знаю, чи він залишився, чи ні. Думаю, що так. Він, мабуть, був єдиним, хто залишився. Але знаєте, люди завжди сподіваються. Знаєте, ми завжди чіпляємося за надію, що щось станеться. Вони не дадуть нам згнити в океані. Я маю на увазі, що з нами повинно було щось статися. Звичайно, був страх, що ми повернемося до Німеччини. Це була найважливіша річ, знаєте. Тож ми... їжа ставала все гіршою і гіршою, а вода була... водопостачання, тобто ми мали воду, але мусили бути обережними, і, звісно, вечірки закінчилися. Більше ніяких вечірок, ніяких розваг, ніяких веселощів. Ми просто сиділи і чекали, що станеться, розумієте, і тут знову комітет перепробував все і розіслав телеграми по всьому світу, намагаючись влаштувати нас але це було... Щодня вони друкували інформаційні бюлетені і роздавали їх на борту, щоб розповісти нам, що відбувається, і кожного дня з’являлася нова країна, до якої ми нібито мали їхати, але ми ніколи... і нічого не відбувалося, доки нарешті... ми вже... ну, спочатку ми прибули до узбережжя Маямі і думали, що зможемо, знаєте... Я чула пізніше, що капітан погодився, щоб ми здійснили якусь вимушену висадку чи щось подібне, але ми про це нічого не знали. Ми просто бачили, як катери берегової охорони оточили нас біля Маямі, щоб переконатися, що ми навіть близько не підійдемо до кордону, до... до берега, тож це було виключено. Так ми побачили вогні Маямі. Ми побачили вогні Америки, от і все. Тож ми повільно попливли назад до Європи. І, звісно, за... ви знаєте, було багато переговорів з Об’єднаним, Об’єднаним єврейським закликом, і в Парижі був пан Таппер, і він нарешті вирішив, що нас розділять між Бельгією та Голландією, Францією та Англією.
We would like to thank Crown Family Philanthropies, Abe and Ida Cooper Foundation, the Claims Conference, EVZ, and BMF for supporting the ongoing work to create content and resources for the Holocaust Encyclopedia. View the list of donor acknowledgement.
