Рада допомоги євреям (під кодовою назвою «Жеґота») — підпільна організація порятунку поляків та євреїв. Вона діяла в окупованій Німеччиною Польщі з 4 грудня 1942 року по січень 1945 року за підтримки польського уряду у вигнанні. Головною метою Жеґоти була координація зусиль, спрямованих на порятунок євреїв від нацистських переслідувань і вбивств. Її члени діяли підпільно, часто ризикуючи власним життям і життям своїх рідних і друзів. Жеґота забезпечила десятки тисяч польських євреїв фальшивими посвідченнями особи. Мережа також виявляла схованки і доставляла гроші, медичну допомогу й продукти харчування тисячам євреїв, які перебували під її опікою. Меморіал Яд Вашем ушанував організацію та окремих членів Жеґоти за їхні зусилля.
Портрет Владислава Бартошевського, Польща, дата невідома.
Владислав Бартошевський (1922–2015) був співзасновником і членом Ради допомоги євреям (під кодовою назвою «Жеґота»). Жеґота була підпільною організацією порятунку поляків і євреїв в окупованій Німеччиною Польщі. За підтримки польського уряду у вигнанні, Жеґота координувала зусилля з порятунку євреїв від нацистських переслідувань і вбивств. Вона діяла з 1942 по 1945 рік.
Після початку Другої світової війни у вересні 1939 року Владислав Бартошевський працював прибиральником у польській клініці Червоного Хреста. Восени 1940 року Бартошевський потрапив у хвилю свавільних арештів у Варшаві і нацистська німецька влада відправила його в концтабір Аушвіц. Він був звільнений у 1941 році завдяки зусиллям Червоного Хреста. До кінця війни Бартошевський активно чинив опір нацистам, займаючись підпільною роботою. Він був членом різних підпільних організацій, включаючи Тимчасовий комітет допомоги євреям (попередник Жеґоти).
Наприкінці 1942 року, коли була створена Жеґота, Бартошевський став відповідальним за підпільну діяльність, таку як надання підроблених документів або медичної допомоги євреям, якими опікувалася Жеґота. Бартошевський також склав звіти, що описували тяжке становище євреїв в окупованій німцями Польщі. Починаючи з 1943 року, він почав працювати заступником директора єврейського департаменту урядової делегації в Польщі (Delegatura). Це був офіс зв’язку між Жеґотою і польським урядом у вигнанні.
Владислав Бартошевський пережив війну і став істориком та політиком. У 1963 році Бартошевського запросили посадити оливкове дерево в Яд Вашем для вшанування Жеґоти. Через два роки, в 1965-му, Яд Вашем визнав Бартошевського Праведником народів світу.
Перегляд елемента![Irena Sendlerowa, a member of Zegota, an underground organization of Poles and Jews that coordinated efforts to save Jews in Nazi-occupied ... [LCID: 89130]](https://encyclopedia.ushmm.org/images/large/6fa6d82a-d6c8-46e7-a980-cd73b24d9ba6.jpg "Irena Sendlerowa, a member of Zegota, an underground organization of Poles and Jews that coordinated efforts to save Jews in Nazi-occupied ... [LCID: 89130]")
Портрет Ірени Сендлер у Варшаві, Польща, близько 1939 р.
Ірена Сендлер (1910–2008) була членкинею Ради допомоги євреям (під кодовою назвою «Жеґота»). Жеґота була підпільною організацією порятунку поляків і євреїв в окупованій Німеччиною Польщі. За підтримки польського уряду у вигнанні, Жеґота координувала зусилля для порятунку євреїв від нацистських переслідувань і вбивств. Вона діяла з 1942 по 1945 рік.
Ірена Сендлер (Сендлерова) була соціальним працівником у Варшаві, коли у 1939 році почалася Друга світова війна. Після того, як восени 1940 року нацисти змусили варшавських євреїв переїхати в ґетто, Сендлер використовувала своє становище і довоєнну мережу для постачання продовольства й надання фінансової допомоги євреям. На початку 1943 року Сендлер приєдналася до Жеґоти. Члени Жеґоти забезпечували схованки польським євреям, надавали гроші, продукти харчування, фальшиві посвідчення особи, а також медичну допомогу тим, хто перебував під їх опікою.
Під псевдонімом «Йоланта» Сендлер допомогла контрабандою вивезти кілька сотень єврейських дітей із Варшавського ґетто. Вона знаходила для них схованки в сиротинцях, монастирях, школах, лікарнях і приватних будинках. Сендлер давала кожній дитині нові документи, ретельно записуючи їхні оригінальні імена й місцезнаходження у вигляді коду, щоб родичі, які залишилися в живих, могли знайти їх після війни. Восени 1943 року, лише за кілька днів після того, як Сендлер була призначена головою дитячого відділу Жеґоти, її заарештувало гестапо (німецька таємна державна поліція). Гестапівці жорстоко били і катували її. Проте Сендлер ніколи не розкрила імена дітей або своїх колег. Пізніше вона була звільнена з в’язниці гестапо завдяки хабарю, організованому її колегами-рятівниками. Незважаючи на небезпеку, Сендлер продовжувала співпрацювати з Жеґотою під новим псевдонімом.
Ірена Сендлер пережила війну. У 1965 році Яд Вашем визнав Сендлер Праведником народів світу.
Перегляд елемента
Під час Другої світової війни люди часто використовували фальшиві посвідчення особи й підробляли документи, щоб переховуватися від нацистської влади. Фальшиві посвідчення були необхідними для бійців опору, працівників гуманітарної допомоги та євреїв, які сподівалися видати себе за неєвреїв. Створення якісних, переконливих підробок вимагало спільної таємної роботи десятків людей. Це також вимагало складного фотографічного та друкарського обладнання. Для євреїв, які прикидалися неєвреями, придбання підроблених документів могло означати різницю між життям і смертю.
Цей підроблений документ використовував Тадеуш Сарнецький під час Другої світової війни. Під псевдонімом «Казимир Гутецький» Сарнецький співпрацював із Радою допомоги євреям (під кодовою назвою «Жеґота»). Жеґота була підпільною організацією порятунку поляків і євреїв. За підтримки польського уряду у вигнанні, вона координувала зусилля, щоб врятувати євреїв в окупованій німцями Польщі від нацистських переслідувань і вбивств. З 1942 по 1944 рік Сарнецький та його дружина Єва таємно працювали кур’єрами в Замосцькому і Люблінському відділеннях Жеґоти. Вони їздили до таборів примусової праці в регіоні, включаючи Пйотркув Трибунальський, Радом і Стараховице. Сарнецькі таємно доставляли деяким ув’язненим там євреям гроші, документи, продукти харчування, ліки й листи. Кілька разів вони допомогли людям втекти, таємно вивозячи їх із цих таборів. І Тадеуш, і Єва пережили війну.
Перегляд елемента
Під час Другої світової війни люди часто використовували фальшиві посвідчення особи й підробляли документи, щоб переховуватися від нацистської влади. Фальшиві посвідчення були необхідними для бійців опору, працівників гуманітарної допомоги та євреїв, які сподівалися видати себе за неєвреїв. Створення якісних, переконливих підробок вимагало спільної таємної роботи десятків людей . Це також вимагало складного фотографічного та друкарського обладнання. Для євреїв, які прикидалися неєвреями, придбання підроблених документів могло означати різницю між життям і смертю.
Під час Другої світової війни Єва Сарнецька взяла собі псевдонім «Регіна Цибульська» і використовувала це фальшиве посвідчення особи для ведення підпільної діяльності. З 1942 по 1944 рік Єва та її чоловік Тадеуш Сарнецький працювали в Раді допомоги євреям (під кодовою назвою «Жеґота»). Жеґота була підпільною організацією порятунку поляків і євреїв, яка координувала зусилля, щоб врятувати євреїв від нацистських переслідувань і вбивств. Сарнецькі служили кур’єрами для Замосцького і Люблінського відділень Жеґоти. Вони їздили до окремих таборів примусової праці в регіоні, включаючи Пйотркув Трибунальський, Радом і Стараховице. Сарнецькі таємно доставляли ув’язненим там євреям гроші, документи, їжу, ліки і листи. Кілька разів їм навіть вдавалося вивозити людей із таборів. І Єва, і Тадеуш пережили війну.
Перегляд елемента
Портрет Анджея Клімовича, Польща.
Анджей Клімович (1918-1996) допомагав і рятував євреїв у Варшаві протягом усього періоду німецької окупації Польщі. Згодом він став членом Ради допомоги євреям (під кодовою назвою «Жеґота»), підпільної організації, яка координувала зусилля з порятунку євреїв від нацистських переслідувань і вбивств. Під егідою Жеґоти Клімович зіграв важливу роль у забезпеченні євреїв у Варшаві підробленими посвідченнями особи та схованками поза стінами Варшавського ґетто. Клімович пережив війну. У 1981 році Яд Вашем визнав Клімовича Праведником народів світу.
Перегляд елемента
Ця велика дерев’яна скриня із кришкою використовувався Радою допомоги євреям (під кодовою назвою «Жеґота») для приховування від нацистської влади фальшивих документів, що посвідчували особу.
Жеґота була підпільною організацією порятунку поляків та євреїв в окупованій німцями Польщі і діяла з грудня 1942 по січень 1945 року. За підтримки польського уряду у вигнанні, вона координувала зусилля, щоб врятувати євреїв в окупованій німцями Польщі від нацистських переслідувань і вбивств. Одним із найвпливовіших підпільних напрямків роботи Жеґоти було виготовлення та надання євреям фальшивих посвідчень особи, щоб допомогти їм вислизнути від німецької влади. Створення якісних, переконливих підробок вимагало спільної таємної праці десятків людей, що ризикували собою та своїми сім’ями.
Перегляд елемента
Під час Другої світової війни люди часто використовували фальшиві посвідчення особи й підробляли документи, щоб переховуватися від нацистської влади. Фальшиві посвідчення були необхідними для бійців опору, працівників гуманітарної допомоги та євреїв, які сподівалися видати себе за неєвреїв. Створення якісних, переконливих підробок вимагало спільної таємної роботи десятків людей . Це також вимагало складного фотографічного та друкарського обладнання. Для євреїв, які прикидалися неєвреями, придбання підроблених документів могло означати різницю між життям і смертю.
Цим посвідченням особи скористалася Ізабела Бєжунська, щоб створити собі псевдонім «Яніна Трущинська». Бєжунська була членом Ради допомоги євреям (під кодовою назвою «Жеґота»), підпільної організації порятунку поляків та євреїв в окупованій Німеччиною Польщі. За підтримки польського уряду у вигнанні, Жеґота діяла з грудня 1942 по січень 1945 року. Жеґота координувала зусилля, щоб врятувати євреїв від нацистських переслідувань і вбивств.
Перегляд елемента
We would like to thank Crown Family Philanthropies, Abe and Ida Cooper Foundation, the Claims Conference, EVZ, and BMF for supporting the ongoing work to create content and resources for the Holocaust Encyclopedia. View the list of donor acknowledgement.
