Фріц Олександр Розенберг

Фріц був одним із трьох синів, народжених у єврейській родині в університетському місті Геттінген, де Розенберги жили з XVII століття. Його батько володів льонопереробною фабрикою. Фріц працював там у відділі продажу, а потім він з братами успадкував бізнес. У 1913 році Фріц одружився з Ельзою Херц. На початку 1920-х років вони вже мали двох синів і дочку.

1933-39: у 1933 році нацисти прийшли до влади в Німеччині. Через рік фабрику Розенбергів відібрали, а троє нацистів прийшли до будинку родини. Офіцер поклав пістолет на стіл і повідомив Фріцу, що якщо через тиждень вони не виїдуть, то їх та їхні меблі викинуть у вікно. Протягом місяця родина переїхала до Гамбурга. Завдяки підтримці дядька Фріца родина залишалася жити в Гамбурзі аж до початку війни, що розпочалася восени 1939 року.

1940-43: у листопаді 1941 року Фріца з родиною разом із 1000 інших євреїв із Гамбурга депортували до Мінського ґетто в СРСР. Коли у супроводі охоронців СС вони прибули до будівлі з червоної цегли, то побачили розкидані по землі тіла. Перш ніж розмістити депортованих із Гамбурга, потрібно було витягнути трупи із будівлі та відскрібати кров зі стін. На столах стояли недоїдки. Ув’язнені казали, що тисячі радянських євреїв убили, щоб звільнити місце для нових депортованих.

Мінське ґетто ліквідували у жовтні 1943 року. Фріц зник безвісти. Його сина Хайнца депортували у вересні, і він був єдиний у родині, хто пережив війну.