Грегор Вольфарт

Грегор народився в селі в австрійському регіоні, відомому як Каринтія. Під час Першої світової війни він служив в австро-угорській армії, де отримав поранення. Хоча Грегор виріс у католицькій родині, в кінці 1920-х років він і його дружина стали Свідками Єгови. Грегор утримував свою жінку та шістьох дітей, працюючи фермером і каменярем.

1933-39: австрійський уряд заборонив місіонерську діяльність Свідків Єгови в 1936 році. Грегора звинуватили в проповідуванні без ліцензії і на короткий час посадили у в’язницю. Коли Німеччина анексувала Австрію в 1938 році, Грегор очолив свій приход, бойкотуючи плебісцит, який ратифікував союз Австрії з Німеччиною. За наказом мера міста Грегора було заарештовано 1 вересня 1939 року через його антинацистську позицію. Чоловіка відправили до Берліна, де він постав перед військовим судом за відмову від служби в армії. Грегора засудили до смертної кари. У берлінській в’язниці Плетцензеє його стратили на гільйотині 7 грудня 1939 року.

1940-45: під час війни всю сім’ю Грегора арештували за відмову співпрацювати з нацистами. Двох його синів убили: одного стратили у в’язниці Плетцензеє, де загинув Грегор у 1939 році, а іншого – застрелили. Старший син Грегора, Франц, відмовлявся брати участь у військовій підготовці й не віддавав честь нацистському прапорові. Його засудили до п’яти років каторжних робіт у таборі в Німеччині.

Крім Грегора й двох його синів, нацисти переслідували й інших членів Грегорового приходу Свідків Єгови.