У квітні 1944 року, після німецької окупації Угорщини, Аґі, її матір, шестирічного брата й тітку примусово переселили до ґетто в Мункачі (Мукачеві). Перед депортацією до Аушвіца Аґі була змушена працювати на цегельному заводі в ґетто. В Аушвіці Аґі, якій тоді було 14 років, відібрали до складу зондеркоманди. Цей загін примусової праці мав сортувати одяг та речі в’язнів і жертв Аушвіца. У січні 1945 року Аґі та інших в’язнів вивезли з Аушвіца на марш смерті. Вона була звільнена радянськими військами у квітні–травні 1945 року.
Це сталося дуже несподівано, хоча атмосфера була відповідною. Тобто, ми відчували, що щось не так, вже з початку року. Школи були закриті. Е-е, життя вже не було таким, як раніше. Ми носили жовті зірки, щоб виділятися як євреї, і, коли німці окупували — це була Угорщина на той час — німці захопили місто, і незабаром нас, е-е, попросили зібрати пакунок вагою 5 кілограмів, і, хм, провели нас пішки... до цегельного заводу в нашому рідному місті. Ми жили там у дуже скрутних, е-е, умовах. Е-е, моя тітка, я пам’ятаю, змайструвала імпровізовані сани для спальні. У нас були власні подушки, і ми спали під відкритим небом, а сани захищали нас із боків. Ми побудували свій власний, е-е, по цеглинці... ми склали цеглини в стіну. І я пам’ятаю, як моя мама хвилювалася, що її дитині доводилося так багато працювати, і, е-е, ми залишалися там протягом чотирьох тижнів. І однієї ночі, десь у квітні... і все завжди траплялося, коли на вулиці було темно. Нам наказали вишикуватися. Ми навіть не встигли зрозуміти, як опинились у вагонах для худоби, які везли нас на роботу. Ми не знали, що прибули до відомого Аушвіца, так і не знаючи, куди ми їдемо. Єдиною турботою моєї матері під час поїздки до Аушвіца у вагоні для худоби — там у нас був свій куточок, де були моя мама, моя тітка, мій брат, якому тоді було 6 років — її єдиною турботою було благополуччя мого батька і мене, і вона казала: «Я сподіваюся, тобі не доведеться, е-е, ніколи відчувати голод чи недоїдати, тому що я знаю, що у тебе бувають головні болі, моя дитино».
We would like to thank Crown Family Philanthropies, Abe and Ida Cooper Foundation, the Claims Conference, and BMF for supporting the ongoing work to create content and resources for the Holocaust Encyclopedia. View the list of all donors.
