
Ліллі Аппельбаум Малнік
Народився (-лася): 5 листопада 1928 р.
Антверпен, Бельгія
Ліллі Аппельбаум народилася в Антверпені, Бельгія, в єврейських батьків – Ізраїля та Жюстін. Батьки Ліллі розлучилися ще до її народження. Її батько іммігрував до Сполучених Штатів. У Ліллі було двоє старших братів і сестер, Леон (1927 р. н.) і Марія (1925 р. н.). Вона жила з бабусею та дідусем по матері в Антверпені. Протягом робочого тижня її мати жила в Брюсселі, де керувала невеликою майстернею з пошиття дощовиків.
1933–1939 роки. Ліллі з бабусею та дідусем жили в переважно єврейському районі Антверпена. Вона ходила до державної школи, де розмовляла фламандською мовою. Вдома з бабусею та дідусем спілкувалася мовою ідиш. У 1939 році бабуся Ліллі померла від раку. Ліллі переїхала до Брюсселя, щоб жити з Жюстін. У Брюсселі Ліллі навчилася розмовляти французькою.
1940–1944 роки. Нацистська Німеччина вторглася до Бельгії 10 травня 1940 року. Протягом наступних кількох років німецькі окупаційні війська накладали все більше обмежень на євреїв Бельгії. Згодом, у серпні 1942 року, німці почали систематично депортувати євреїв із Бельгії до Аушвіца.
Жюстін намагалася захистити своїх дітей і знайти їм схованки. Але вона вирішила, що Ліллі спочатку потрібно зробити тонзилектомію, щоб вона не захворіла, переховуючись. Коли Ліллі одужувала в лікарні, вона дізналася, що на її сестру, Марію, донесла людина, яка мала її переховувати. Марію депортували до Аушвіца у вересні 1942 року. Незабаром після цього матір і брата Ліллі спіймали під час облави й також депортували до Аушвіца. Ліллі вдалося уникнути депортації, тому що в той час вона жила з тіткою і дядьком, Двойрою та Аароном Аппельбаумами.
Ліллі переховувалася з тіткою і дядьком у передмісті Брюсселя. Навесні 1944 року їх виявили, заарештували та відправили до пересильного табору Мехелен, де вони перебували кілька тижнів. 19 травня 1944 року Ліллі, її тітку й дядька депортували до концтабору Аушвіц-Біркенау транспортом № XXV з Мехелена.
В Аушвіці п’ятнадцятирічну Ліллі розлучили з родичами. Вона пройшла дегуманізуючу процедуру реєстрації в таборі, і їй зробили татуювання з табірним номером А-5143. Зрештою, її призначили на примусову роботу на табірній кухні.
У січні 1945 року Ліллі евакуювали разом з іншими в’язнями Аушвіца маршем смерті. Потім її перевезли до концтабору Берґен-Бельзен, де вона захворіла на висипний тиф. Вона була звільнена 15 квітня 1945 року. Ліллі повернулася до Брюсселя. Там вона возз’єдналася з іншою тіткою й у 1947 році вони іммігрували до Сполучених Штатів. Її мати, брат, сестра, тітка й дядько загинули під час Голокосту.